КАЗКОТЕРАПІЯ КОНФЛІКТНОЇ ПОВЕДІНКИ»

 

Тривалість: 45 хвилин.

Мета: мотиваційний аналіз і альтернативне вирішення конфліктних ситуацій народної казки «По щучому велінню»; вдосконалення володіння технікою психодрами (для педагога).

Хід проведення: Учасники групи (один продовжуючи іншого) пригадують сюжет відомої казки, визначають предмет (що?) і сторони (хто?) кожного конфлікту (їх мінімум 12), аналізують найбільш типові за схемою:

1. Чому? (причини конфлікту). 2. Як? (стратегія і тактика конфліктної поведінки сторін). 3. Навіщо? (цілі, інтереси, користь («з чого виходили») сторін). Потім учасники пропонують і інсценують найбільш гостро розумні альтернативні способи вирішення цих конфліктів.

Запитання для обговорення:

Чи можливо перенести цю казку на реальне життя?

Чи зустрічалися ви у житті з конфліктами із казки?

Як ви вирішували такі конфлікти?

 

«МОЇ ДОБРІ СПРАВИ»

Тривалість: 15 хвилин

Мета: аналіз свого ставлення до людей; аналіз рівня розвитку прагнення допомагати людям та відчуття при цьому.

Хід проведення: Ведучий: «Друзі мої, я загубив день!» - це знамениті слова імператора Тіта, коли він згадав, що за цілий день нікому не зробив нічого доброго. Пригадайте, яку конкретну добру справу ви зробили за вчорашній день? Що це була за людина? Учасники по колу висловлюються з цього приводу.

Запитання для обговорення:

Що ви при цьому відчували? Як вас віддячили?

Якими повинні бути, на вашу думку форми вдячності?

 

«РЕКЛАМНИЙ РОЛИК»

Тривалість: 30 хвилин.

Мета: підвищення настрою учасників; дає змогу людині проаналізувати інших людей, побачити себе очима інших.

Обладнання: аркуші паперу, ручки

Хід проведення: Ведучий: «Уявіть собі, що тут ми зібралися для того, щоб створити свій власний рекламний ролик для якогось товару. Наша задача розрекламувати цей товар публіці так, щоб підкреслити його кращі сторони, зацікавити ним. Все – як у звичайній діяльності рекламної служби. Але є один маленький нюанс – об’єктом нашої реклами будуть... конкретні люди, які тут сидять.

Кожен з вас витягне картку, на якій написано ім’я одного з учасників групи. Може виявитися, що ви витягнете картку із своїм власним ім’ям. Нічого страшного! Значить, вам доведеться рекламувати самого себе!

Що вам заважає робити добрі справи?

У нашій рекламі буде діяти ще одна умова: ви не повинні називати ім’я людини, яку рекламуєте. Більш того, вам пропонується уявити цю людину в якості якогось товару чи послуги.

Придумайте, чим міг би виявитися ваш протеже, якщо б його не угораздило народитися у людській подобі. Може холодильником? Чи приміським маєтком? Тоді що це за холодильник? Та який цей приміський маєток? Назвіть категорію населення, на яку буде розрахована ваша реклама. Авжеж у рекламному ролику повинні бути відображені найважливіші та справжні якості об’єкта.

Тривалість кожного рекламного ролика не більше однієї хвилини. Після цього (ПІСЛЯ!) група повинна здогадатися, хто з її членів був презентований у цій рекламі.

За необхідністю можна використати у якості антуражу будь-які предмети, які знаходяться у кімнаті, і попросити інших учасників вам допомогти.

Запитання для обговорення:

Чи складно було підібрати асоціації?

Чи подобалася вам ваша реклама?

Чи були схожі моменти у різних учасників? Чому?

 

«ЗАВЕРШИТИ ФРАЗУ»

Тривалість: 10 хвилин.

Мета: робота у групі.

Обладнання: незакінчені фрази, скринька.

Хід проведення:

Учасники по черзі витягають із скрині незакінчені фрази, пов’язані з думками про заняття, які почуття воно викликало тощо. Завданням є завершити фрази.

Запитання для обговорення: Чи згодні ви з висновками інших учасників? Чому?

      

«ФОТОРОБОТ»

Тривалість: 40 хвилин.

Мета: формування згуртованості, дає змогу проаналізувати позитивні якості учасників, усвідомлення учасниками взаємної важливості один для одного.

Хід проведення: Учасники групи повинні скласти збиральний фоторобот групи. Зображення будується з 12-15 елементів. Сюди входять голова, шия, ліва, права руки, тулуб, ліва, права ноги, очі, ніс, рот, вуха, волосся. Кожна деталь обговорюється і береться в одного з учасників, до того ж вибір пояснюється, наприклад: «Пропоную в наш фотопортрет взяти голову Іванова, тому що вона у нас найрозумніша» тощо.

Запитання для обговорення:

Чи легко було скласти фотопортрет з учасників?

Чи всім ви знайшли місце на портреті?

Чи всі згодні з запропонованими частинами?

Можна також обговорити необхідність кожного з учасників для реалізації певного проекту.

 

«ЛИСТОПАД»

Тривалість: 30 хвилин.

Мета: нагадати учасникам про час спілкування та певні зміни через певний час; освіжити спогади.

Обладнання: ручки, листя (вирізається з кольорового паперу), конверти з адресою отримувача.

Хід проведення: На стіл викладаються заздалегідь підготовлені аркуші паперу у вигляді листя різного кольору також на столі лежить по одному конверту кожному учасникові.

Завдання:

1.  підписати конверт у графі «адреса одержувача»;

2.  на задній частині написати олівцем своє ім’я і прикріпити до стіни (задньою частиною назовні – щоб була змога вкладати в нього листя);

3.  учасники набирають собі листя і на кожному листку пишуть побажання комусь з учасників (можна написати всім по листочку, можна декільком, можна по декілька листків одному учасникові – це визначається бажанням самого учасника);

4.  підписані листки вкладаються у конверти з відповідними іменами. На цьому завдання для учасників завершене.

Педагог після заняття підписує конверти у графі «адреса відправника» і відсилає кожному учасникові його власний конверт з побажаннями учасників групи.

Запитання для обговорення:

Чи очікували ви таку кількість побажань? Який настрій вони викликають?

 

«РИТМ»

Мета: ця приголомшлива гра добре підходить для великих груп. Діти можуть висловити в ній своє занепокоєння, фрустрацію, нудьгу, втому або почуття самотності.

Хід проведення:

Встаньте широким колом і закрийте очі. Після того, як я дам вам сигнал, кожен повинен буде відхлопувати долонями ритм, який йому в цей момент подобається. Спочатку ви будете чути тільки себе. Проте з часом ви, ймовірно, почнете розрізняти ритми своїх сусідів, і, може бути, зумієте створити який-небудь загальний ритмічний малюнок. Якщо вам це вдасться, відкрийте очі і спілкуйтеся один з одним поглядом. Ми будемо грати до тих пір, поки хтось із вас не відчує, що мета досягнута і можна зупинитися. Нехай він тоді крикне: "Стоп!"

На початку гри неминучий звуковий хаос. Однак поступово з цього хаосу може виникнути ритмічна структура, що об'єднує всіх учасників. Деякі групи знаходять загальний ритм, в інших же з'являється кілька ритмів, які доповнюють один одного.

Запитання для обговорення: Чи легко було виконати завдання? Чому? Чи змінився настрій вашого ритму?

 

«КОРОВИ, СОБАКИ, КІШКИ»

Мета: У цій прекрасній розігріваючої грі поєднані рухи, звуки і гумор. Діти вчаться уважно слухати, отримуючи при цьому задоволення і маючи можливість вступати один з одним в контакт. Ви можете використовувати цю гру на початку уроку або при переході до нового етапу роботи.

Хід проведення:  Будь ласка, встаньте і розташуєтеся широким колом. Я підійду до кожного з вас і пошепки скажу на вушко назву якоїсь тварини. Запам'ятайте його гарненько, так як потім вам треба буде стати цією твариною. Нікому не промовтесь про те, що я вам нашептала. (По черзі шепочіть дітям на вухо: "Ти будеш коровою", "Ти будеш собакою", "Ти будеш кішкою".)

Тепер закрийте, будь ласка, очі. Через хвилинку я попрошу вас "заговорити" так, як "говорить" ваша тварина. Забудьте на час людську мову. Вам треба, не відкриваючи очей, об'єднатися в групи з усіма тими тваринами, які "говорять" так само, як ви. Ви можете ходити по кімнаті і, почувши свою тварину, рухатися їй назустріч. Далі, взявшись за руки, ви йдете вже вдвох і разом видаєте звук цієї тварини, щоб знайти інших дітей, що "говорять" на вашій мові. Готові? Всі закрили очі? Пам'ятайте, що під час ходіння по кімнаті очі повинні залишатися закритими. Нагостріть вуха і слухайте звуки, що видаються коровою, собакою та кішкою ... Почали!

Запитання для обговорення: Яким чином ти знайшов своїх «тварин»? Чи легко було це зробити?

 

«ТРИ ОСОБИ»

Мета: Всі діти люблять сюрпризи. Гра "Три особи" дарує учням сюрприз і, крім того, дозволяє їм задіяти свою інтуїцію і любов до наслідування. Завдання полягає в тому, щоб без слів досягти збігу виразів обличчя. Якщо це вдається, діти починають пишатися і запитують себе, як це взагалі у них могло вийти. Ви можете пропонувати цю гру перед початком різних занять, особливо в тому випадку, якщо при їх проведенні будуть необхідні співпраця й інтуїція.

Хід проведення:  Я покажу вам зараз три вирази обличчя. При цьому я хочу, щоб ви мені наслідували.

Спочатку я покажу вам сумне обличчя. Згадайте, як виглядає сумна людина. А тепер нехай кожен з вас зробить сумне обличчя. Які жести нам найкраще робити руками, щоб висловити печаль?

Зараз я покажу вам люте обличчя. Всі представили, як це виглядає? Давайте все зведемо брови, вишкірив зуби і стиснемо кулаки ...

Третя особа - щасливе. Для цього давайте все широко посміхнемося і пригорнемо руку до серця ...

Ви зрозуміли, як виглядають ці три особи? Давайте спробуємо ще раз: сумне, люте і щасливе ...

Тепер розділитеся на пари і встаньте зі своїм партнером спиною до спини. Давайте ще раз повторимо всі три вирази обличчя. Зробимо все по черзі сумне обличчя, люте, а потім щасливе ... Тепер ви самі будете вибирати одне з трьох осіб. Коли я зараз дорахую до трьох, вам треба буде швидко повернутися до партнера і показати йому вибране вами вираз обличчя. Завдання полягає в тому, щоб, не змовляючись заздалегідь, показати те ж саме обличчя, що і ваш партнер. Готові? Раз, два, три ... Покажіть своє обличчя партнерові. Яка пара вибрала один і той же вираз?

Дайте дітям можливість ще трохи потренуватися самим. Потім об'єднаєте пари в четвірки. Кожна пара в четвірці повинна пошепки домовитися, який вираз обличчя вона хоче показати іншій парі. Потім пари стають спиною один до одного, і Ви знову даєте команду. Збільшуйте кількість чоловік в групі до тих пір, поки весь клас не розіб'ється на дві великі команди.

Якщо Ви граєте в цю гру з більш старшими дітьми, можна доповнювати пропоновані виразу обличчя відповідними звуками і жестами. Це дає дітям більше свободи в грі і робить її ще більш захоплюючий.

Запитання для обговорення: Чи сподобалось?Чи легко було досягти збігу обличь? Що допомогло?

 

«ЩО Я РОБЛЮ?»

Мета: В цю гру з натхненням грають, перш за все, молодші діти. Вона добре підходить в якості розігріваючого вправи. Принесіть в клас який-небудь предмет, наприклад, віник. Комічність цієї гри будується на тому, що діти використовують його в пантомімі як щось інше, наприклад, як гітару або коня. При цьому діти знаходять нескінченну кількість варіантів використання предмета.

Обладнання: мітла, віник або будь-який інший предмет, для якого ви самі можете придумати багато варіантів використання не за призначенням.

Хід проведення:

Сядьте, будь ласка, утворюючи коло. Сьогодні я принесла сюди мітлу. Але це не звичайна мітла, а чарівна, вона може перетворюватися в безліч різних речей. Ми будемо передавати цю мітлу один одному по черзі, і кожен з вас може вийти в центр кола і без слів показати нам, в якості чого він буде її використовувати. Хто першим з глядачів здогадається, про що йде мова, повинен про це сказати.

Я покажу вам зараз, як це робиться. (Можливо, Вам принесе задоволення використовувати мітлу в якості скакового коня і продемонструвати дітям, як ви скачете по лугах і полях.) Якщо хто-небудь здогадався, що я роблю, то нехай він крикне про це.

Запитання для обговорення: Який спосіб використання предмету вам сподобався найбільш? Чи були неочікувані результати?

 

«ЗДОГАДАЙСЯ!»

Мета: Наша допитливість розцвітає, коли ми відчуваємо, що жага знань приносить свої плоди, тобто в тих випадках, коли ми отримуємо цікаві та корисні відповіді на свої питання. Деякі діти не довіряють своїй здатності знаходити розумні відповіді. Якщо вони чогось не знають точно, то найчастіше мовчать або говорять: "Я не знаю". Вони можуть побоюватися неточної відповіді. Такий схильністю до перфекционізму страждають багато дітей. Якщо ми хочемо мати розкутих і допитливих дітей, ми повинні підкріплювати їх віру у свою здатність здогадуватися. Здогад - це чудовий спосіб вірного рішення багатьох проблем.

У цій грі заохочується здатність дітей частіше покладатися на свої припущення, здогадки та інтуїцію. Якщо ми будемо з повагою ставитися до здогадів і припущень дітей, вони почнуть частіше потрапляти в точку.

Обладнання: папір і олівець кожній дитині.

Хід проведення:

Чи можете ви сказати мені що-небудь, що ви знаєте абсолютно точно? Чи можете ви сказати мені що-небудь, що ви знаєте приблизно? Чи можете ви сказати мені щось, про що ви не знаєте і можете тільки здогадуватися?

Іноді буває краще, якщо ми, не знаючи відповіді на поставлене запитання, не відмовляємося відразу на нього відповідати, не говоримо: "Я не знаю", а намагаємося здогадатися. Тому я хочу пограти з вами у вгадування. Ми почнемо грати прямо тут, в нашій класній кімнаті. Закрийте, будь ласка, очі. Я буду задавати вам питання, відповіді на які ви повинні будете вгадати. Відразу, як тільки вам в голову прийде відповідь, голосно відповідайте мені:

- Скільки столів стоїть в нашій класній кімнаті?

Тепер відкрийте очі і порахуйте.

- Скільки у нас в класі хлопчиків і скільки дівчаток?

Тепер відкрийте очі і знову порахуйте.

- Скільки чоловік з нас прийшло сьогодні в джинсах?

- У скількох дітей в нашому класі світле волосся?

- Скільки дітей прийшло сьогодні в школу у відмінному настрої?

Тепер відкрийте очі, запитаєте один у одного і порахуйте.

- Чи можете ви мені сказати, в якому настрої я прийшла сьогодні в клас? Тепер відкрийте очі і запитайте мене.

Чи не здається вам, що вгадувати цікаво? Зараз вам треба буде здогадуватися про більш складні речі, що вимагають, ймовірно, деякого часу для роздумів. Візьміть папір, олівець і напишіть імена двох дітей з нашого класу. Або, якщо хочете, можете написати моє ім'я та ім'я однієї дитини. Потім придумайте по одному питанню, який би вам хотілося задати кожному з цих людей. Можливо, це буде питання, яке давно не дає вам спокою, а може бути, питання, який прийшов вам в голову прямо зараз. Під кожним питанням залиште достатньо місця. (Дочекайтеся, поки всі діти запишуть свої питання.) Тепер знову закрийте очі і уявіть собі, що ви підходите до людини, якій адресовано ваше запитання. Почуйте у своїй уяві, як ви задаєте йому питання. Постарайтеся поставити запитання як можна дружелюбніше, щоб людині було приємно на нього відповісти. Постарайтеся побачити в уяві, як він дивиться на вас і дружелюбно вам відповідає. Потім відкрийте очі і запишіть відповідь. Потім виконайте все те ж саме з другим чоловіком. (На закінчення дайте можливість бажаючим зачитати свої запитання й відповіді. Після цього можуть висловитися ті, кому були адресовані питання.)

Аналіз вправи:

Чому кожна людина має право вгадувати?

«ЦІКАВЕ ПИТАННЯ»

Мета: Часто в житті вирішальне значення має те, чи вміємо ми ставити правильні питання. Відповіді на багато запитань з часом можуть застарівати. Тому в наше століття швидких змін ми повинні бути готові до того, щоб добре формулювати проблеми і задавати по-справжньому цікаві запитання. Дітям важливо вчитися цьому.

Обладнання: по одній картці білого і червоного кольорів для кожної дитини і невеликий ящик.

Хід проведення:  Чи знаєте ви когось, хто задає цікаві питання? Чи можете ви навести приклад цікавого питання? А тепер задайте мені небудь нудний питання. Ким ви хотіли б бути: людиною, яка вміє ставити хороші питання, або ж людиною, яка вміє давати гарні відповіді?

Я хочу запропонувати вам гру, в якій ви зможете придумувати цікаві запитання. Ми запишемо ці питання на картках, покладемо картки в ящик і перемішаємо їх. Потім кожен з вас зможе витягнути питання і спробувати на нього відповісти. На білих картках вам потрібно написати такі питання, які не відносяться ні до кого особисто і які нікого не можуть збентежити. Наприклад, "Де знаходиться найвища в світі будівля?", "Що відбувається, коли цвіте бамбук?". На червоних картках потрібно написати особисті питання: "Коли ти останній раз збрехав?", "Вкрав ти що-небудь хоч раз в житті?" тощо. Кожен зараз отримає по одній білій і одній червоній картці. Коли ви напишете обидва своїх питання, покладіть їх у ящик ...

Тепер ви можете по черзі підходити до ящика і витягувати на свій розсуд білу або червону картку. Потім ви читаєте питання і даєте нам відповідь на нього.

Після кожного виступу висловлюйте свою думку про те, чи цікаве був питання і читочною була відповідь. Якщо хтось із дітей витягне червону картку, то, до того, як дитина почне відповідати, запитайте його, чи дійсно він готовий до відповіді на "гостре" питання або, може бути, він все-таки відкладе його в бік.

Аналіз вправи:

- Чи сподобалася тобі гра?

- Які питання тобі сподобалися?

- Доставило тобі задоволення вигадувати питання?

- Яка відповідь здалася тобі найбільш вдалою?

- Які питання важчі для тебе: білі чи червоні?

 

«ПРИЄМНІ ЗНАХІДКИ»

Мета: У цій красивій грі-імпровізації звичайні домашні предмети можуть використовуватися як би в ролі кнопки, що включає уяву дітей. Пишучи історії, діти неминуче розповідають цікаві речі про своє власне життя і тим самим краще пізнають один одного. Тому гра "Приємні знахідки" виявляється ефективним непрямим засобом згуртування групи.

Для того щоб грати в неї, необхідно, щоб діти довіряли один одному і мали деякий досвід імпровізації.

Обладнання: Кожна дитина отримує по одному поліетиленовому пакету з предметомусередині, загорнутим у папір. У пакеті можуть виявитися і добре знайомі побутові предмети, і речі не зовсім звичайні, наприклад: чайна ложечка, пластмасовий стаканчик, ніж для паперів, ножиці, ваза, статуетка Будди, якась скам'янілість, компакт-диск, футболка тощо.

Хід проведення: Чи знаходили ви коли-небудь щось цікаве? А хто з вас коли-небудь втрачав щось важливе? Чи траплялося вам знаходити річ, яку ви колись втратили і вже не сподівалися знайти?

Зараз вам потрібно буде уявити собі, що ви несподівано знайшли якусь важливу річ, яку давно вважали втраченою. Кожному з вас я дам пластикову сумку з невідомим предметом, загорнутим у папір. Будь ласка, не заглядайте поки в сумку і не дивіться, що там лежить.

Кожен по черзі буде діставати з сумки свій предмет і говорити: "О, та це ж моя ... (наприклад, чайна ложечка), яка загубилася давним-давно! Це моя найулюбленіша річ, тому що ..." А далі ви повинні придумати пояснення: чому ви так любите цей предмет, як і чому він загубився, що для вас значить його повернення.

Коли дитина закінчить свою імпровізацію, запитайте, що з розказаного відбулося насправді. Буде чудово, якщо Ви ще більше пробудите цікавість дітей, спонукавши їх придумати і записати історію життя цього предмету.

Аналіз вправи:

- Чи здивував тебе отриманий предмет?

- Ти дізнався щось нове про когось зі своїх друзів?

- Чи любиш ти придумувати історії?

- Яка історія найбільше тобі сподобалася?

- Яка з речей у тебе зараз найулюбленіша?

 

«ПРИДУМАЙ ПИТАННЯ»

Мета: Коли діти в рамках якої-небудь теми вчаться задавати вірні питання, вони нерідко так сильно переймаються цією темою, що намагаються самі знайти відповіді на хвилюючі їх питання, заглядаючи для цього в енциклопедії або звертаючись за порадою до старших.

Дана гра привертає увагу дітей до мистецтва задавати питання. Ви можете використовувати її знову і знову - в кожній новій темі. Виберіть тематику, відповідну рівню дітей, і поставтеся серйозно до кожного їхнього питання, а не тільки до тих, які дійсно складні і вимагають роздумів. Крім того, поясніть їм, що в житті вміння ставити хороші питання, щонайменше, настільки ж важливо, як і вміння знаходити правильні відповіді.

Хід проведення:  Сьогодні я хочу поставити вам кілька запитань:

- Хто з вас хотів би стати вчителем?

- А хто з вас хотів би стати дослідником?

- Вам хотілося б мати коня?

- Ви хотіли б мати вдома собаку?

- Хто з вас хотів би бути питанням?

- Хто з вас хотів би бути відповіддю?

Я хочу спробувати пограти з вами в гру, яка називається "Придумай питання". Питання - це своєрідні інструменти, за допомогою яких ми можемо краще дізнатися інших людей, відкрити для себе їхні інтереси та бажання. Але за допомогою питань ми можемо також глибше пізнавати і самих себе, можемо вчитися краще розуміти оточуючий нас світ. Я зараз дам вам ключове слово і подивлюся, скільки питань до цього ключовому слову ви зможете придумати. Отже, перше ключове слово - хліб. Називайте питання, які приходять вам в голову, а я буду записувати їх на дошці.

Іншими важливими ключовими словами для молодших школярів можуть бути наступні: сонце, вода, повітря, тіло, друзі, батьки, робота, музика, велосипед, сон тощо. Пізніше обговоріть з дітьми, які питання виявилися для них особливо цікавими. Ці питання можна потім спеціально досліджувати і обговорювати. Є ще один чудовий варіант цієї гри. Принесіть в клас кілька цікавих фотографій, що будять дитячу цікавість. Це можуть бути фотографії, яскраво передають почуття зображених на них людей, або ж знімки якихось цікавих ситуацій. Попросіть дітей сформулювати питання, які вони хотіли б задати зображеним на фотознімках людям.

Аналіз вправи:

- Чи легко тобі придумувати цікаві питання?

- Чому питання так важливі?

- Який важливе питання тебе зараз особливо хвилює?

- Як би ти сам відповів на свої запитання?

- Для відповідей на які питання тобі потрібні інші люди?

- Хто в нашому класі задає найбільше запитань?

- Чи бувають "заборонені" запитання?

- Хто в твоїй родині задає найбільше запитань?

 

«ДІЙ ЗА ІНСТРУКЦІЄЮ!»

Мета: Для досягнення успіху в житті дуже важливо, щоб діти навчилися, по-перше, виконувати надані їм інструкції і, по-друге, давати інструкції самі. Кілька наступних ігор допоможуть їм весело і цікаво потренуватися в цьому.

Хід проведення:  Хто з вас був присутній хоча б раз при тому, як ваші батьки вивчали якусь інструкцію, наприклад, до нового відеомагнітофона? Чи було їм зрозуміло, що треба робити? Хто з вас сам користувався небудь інструкцією?

Я хочу запропонувати вам гру, в якій ви зможете навчитися, по-перше, уважно слухати інструкцію і точно їй слідувати, і, по-друге, самі давати інструкцію. Спочатку ми будемо тренуватися всі разом, а потім ви будете робити це в парах.

Слухайте мене уважно: "Коля, візьми олівець, підійди до мого столу і напиши своє ім'я на аркуші паперу. Потім візьми цей листок і віднеси його Наташі. Тепер повернися на своє місце".

Промовите всю інструкцію перш, ніж дитина почне її виконувати. Назвіть стільки окремих дій, скільки дитина може утримати в голові, а потім додавайте крок за кроком по одній дії, щоб у дітей була можливість потренувати свою пам'ять. Всі дії повинні виконуватися в названій Вами послідовності. Дайте можливість взяти участь в грі декільком дітям. Можна дати потренуватися всьому класу цілком.

Увага! Всі зніміть черевики з правої ноги. Дістаньте з портфеля зошит. Залізьте на свій стілець. Покладіть зошит на голову і утримуйте її в рівновазі. Візьміть зошит в ліву руку і помахайте нею. Злізьте зі стільця. Покладіть зошит на стіл. Надіньте черевик. Сядьте і складіть руки перед собою. Виконуйте!

Необхідне тренування, щоб діти звикли до такого роду вправ. Потім Ви можете дати їм можливість тренуватися самим. Один з варіантів гри полягає в тому, щоб хтось із дітей давав класу такі ж складні інструкції, як це робили Ви. Ми ж тут пропонуємо Вам більш простий варіант, при якому діти працюють в парах, даючи прості і точні команди.

Тепер вам треба розділитися на пари. Вирішіть, хто з вас буде А, а хто - Б. А має закрити зараз очі, а Б повинен буде провести свого "сліпого" партнера по всій кімнаті і привести його назад до його місця. Б буде чітко віддавати короткі команди, наприклад: "Крок вперед!", "Повернись праворуч!", "Повернись наліво!". Не можна подавати нової команди, поки не виконана попередня. Б повинен стежити за тим, щоб А ні з ким не зіткнувся і ні на кого не налетів.

Ймовірно, в залежності від ситуації, Вам буде потрібно для початку попросити зіграти в цю гру якусь одну пару, перш ніж почнуть діяти інші. Розставте столи і стільці так, щоб діти могли направляти своїх підопічних по досить цікавому шляху. Потім партнери міняються ролями

Аналіз вправи:

- Чи легко було тобі запам'ятати довгу інструкцію?

- Що ти робив для того, щоб запам'ятати довгу інструкцію?

- Чи вдавалося тобі давати ясні і чіткі інструкції своєму партнерові?

- Що було тобі цікавіше: виконувати інструкції або самому їх давати?

 

«НA ПОМИЛКАХ ВЧАТЬСЯ»

Мета: Ми, дорослі, повинні стежити за тим, щоб діти, зробивши помилку, не починали себе принижувати. Діти неминуче будуть робити багато помилок. В результаті, у деяких з них може скластися негативне ціннісне судження про самих себе. Якщо ми помічаємо, що це відбувається, необхідно втрутитися і скорегувати позицію дитини.

У цій грі діти можуть обговорити один з одним, як вони зазвичай реагують на свої великі й дрібні помилки.

Обладнання: папір і олівець кожній дитині.

Хід проведення:Кожен з нас робить помилки. Тільки таким чином ми можемо чомусь вчитися. Кожен з вас знає, що він час від часу робить помилки. Чи можете ви пригадати зараз якусь свою велику помилку?

Деякий люди, зробивши помилку, влаштовують над собою строгий суд. Інші ж просто ще раз намагаються зробити те, що у них не вийшло. З кожним таким кроком вони вчаться і ніколи не роблять великих проблем, якщо у них щось відразу не вийшло. А як ви реагуєте на свої помилки?

Відповідайте, будь ласка, на обидва питання. Якщо хочете, можете ще й намалювати відповідні картинки. (15 хвилин.)

Тепер об'єднаєтеся по двоє-троє і обговоріть, що ви взагалі думаєте з цього приводу. (10 хвилин.)

А тепер візьміть новий аркуш паперу і напишіть на ньому дуже крупно: "Робити помилки - це нормально. На своїх помилках ми вчимося". Прикрасьте свої листи, щоб вам було приємно на них дивитися. Потім ви можете взяти ці плакати себе додому на згадку. (10 хвилин.)

Аналіз вправи:

- Переживаєш Чи ти, коли здійснюєш помилку? 

- Чи можеш ти, після того як зробиш помилку, почати робити щось інше?

- Намагаєшся чи ти багаторазово здійснювати якусь дію до тих пір, поки не навчишся його робити?

- Хто радіє разом з тобою, коли в тебе щось виходить?