Що треба знати про БУЛІНГ 

 

Анкета для батьків«Булінг та його прояви в дитячому середовищі»

 Пропонуємо Вам анкету, щодо виявлення рівня знання батьків про булінг та його прояви. Дякуємо за співпрацю.

1.Чи знаєте, Ви, що таке булінг?

а) так;

б) ні;

в) важко відповісти.

2. Чи вважаєте, Ви актуальною проблему булінгу серед дітей?

а) так;

б) ні;

в) важко відповісти.

3. Що з перерахованого Ви можете віднести до булінгу?

а) побиття іншої людини;

б) моральне приниженняі ншої людини;

в) залякування іншої людини;

г) обмеження свободи вибору іншої людини;

д) вимагання грошей від іншої людини.

е) інше

4. Хто на Вашу думку  найчастіше може бути буллером (ініціатор булінгу) ?

а) ровесник Вашоїдитини;

б) ровесники (кілька дітей разом);

в) старші учні;

г) старші учні (кілька дітей разом);

д) члени родини;

ж) вчитель школи;

з) інше (хто саме).

5. Чи булла Ваша дитина в ролі жертви, коли інші знущалися над нею?

а) так

б) ні

в) не знаю

6. До кого, на Вашу думку, Ваша дитина може звернутися по допомогу, щоб захиститися від булінгу?

а) до друзів;

б) до батьків  або інших родичів;

в) до вчителів;

г) до директора школи;

д) до шкільної медсестри;

е) до шкільного психолога або соціального педагога;

з) інше (до кого саме).

7. Що Ви можете зробити, щоб покращити стосунки між дітьми?                                                    

8.Чи стикалися ви з кібербулінгом (образа в соціальних мережах)?

 а) так

 б) ні

в) не чув про таке

9.  Якщо зустрічались з цим. У якому форматі це було?

а)поширення брехні про когось

 б) розміщення фотографій, які компрометуюсь когось, у соціальних мережах;

в)надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось

г)видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.

9.Чи знаєте  Ви, що в Україні діє закон, який захищає дітей від булінгу?

а)Так

б) ні

10. Визначте  до яких служб,  в разі булінгу, можна звернутися ?

 

Анкета «Стоп булінг»

Мета: визначення рівня обізнаності учнів з поняттям булінг та його видами. Проаналізувати ступінь поширення булінгу в оточенні дитини.

 

Обєкт: діти віком 9-16 років.

Дорогий друже!

Просимо тебе відповісти на кілька запитань. Перш ніж відповісти на кожне питання, уважно прочитай всі варіанти відповідей і обведи правильну, на твій погляд, відповідь.

Стать: чоловіча   жіноча

Клас ___________

Вік ___________

1. Ви знаєте, що таке «булінг»?

а) так

б) ні

2. Чи стикалися ви з ситуаціями знущання одних людей над іншими?

а) так

б) ні

в) інше___________________________________________________________

3. Якщо так, то в якій формі:

а) приниження

б) образи (вербальна агресія)

в) фізичне насильство

г) зйомка знущання на телефон

д) кібербулінг (загрози, знущання і приниження в інтернеті)

е) інше____________________________________________________________

4. Чи були ви самі учасником цькування, знущання?

а) так, як спостерігач;

б) так, як жертва;

в) так, як агресор (той, хто є ініціатором цькування);

г) ні, не був (була)

5. Де найчастіше зустрічається цькування?

а) в школі;

б) у дворі, на вулиці;

в) в соц.мережах, в інтернеті;

г) вдома

д) інше ___________________________________________________________

6. Хто, на ваш погляд, частіше піддається цькуванню (булінгу)?

а) той, хто слабший і не може дати здачі;

б) той, хто відрізняється від інших (зовні, фізично);

в) той, хто має свою думку

г) інше __________________________________________________________

7.Чи зустрічали Ви ситуації цькування школярів з боку вчителів?

а) так, постійно

б) так, але рідко

в) ні, не зустрічав

8. Як ви вважаєте, чи можна уникнути цькування в школі?

а) так, якщо вчасно помітять дорослі

б) так, якщо жертва змінить свою поведінку

в) так, якщо покарати агресора

г) ні, це неминуче

д) інше____________________________________________________________

9.Хто, на вашу думку, здатний припинити булінг в освітній організації?

а) адміністрація

б) педагогічний колектив

в) батьки

г) учні

д) інше ___________________________________________________________

Дякую за участь!

 

Інтернет джерело.

Вебінар 

« 10 способів та технік порятунку

 від стресу та апатії

 

Тест Як Ваше психічне здоров'я?

 Методи швидкого заспокоєння у кризовій ситуації

Метод «Квадрат»

Заплющте очі й подумки намалюйте квадрат. Сконцентруйтеся на правому верхньому куті фігури й на рахунок 1-2-3-4 зробіть глибокий вдих. Далі перейдіть до лівого кута квадрата й на рахунок 1-2-3-4 затримайте дихання. Затим перейдіть до лівого нижнього кута й на рахунок 1-2-3-4 видихніть. Відтак перейдіть до правого нижнього кута й знову повторіть вдих. Затримка дихання — видих. Кілька разів обведіть так квадрат, використовуючи цю техніку, і ви швидко повернетесь у стан рівноваги.

Метод «Пошук кольорів»

Оберіть один який-небудь колір і в повній тиші протягом кількох хвилин шукайте предмети цього кольору. Ця вправа допомагає розфокусуватися з того, що токсично забирає вашу енергію.

Метод «Кулак»

Стисніть пальці в кулак із загнутим усередину великим пальцем. Роблячи видих спокійно, не поспішаючи, стисніть сильніше. Потім, послаблюючи кулак, глибоко вдихніть повітря. Повторіть 5 разів. Далі спробуйте виконати цю вправу із заплющеними очима.

Метод «Точковий масаж»

Промасажуйте вказівними пальцями обох рук (до 10 разів) ділянки на лобі між бровами, на скронях і за вухами.

Метод «Долоні»

Тріть долоні одна об одну, доки не відчуєте тепло. Це енергія сили. Далі «вмийтеся» долонями, промасажуйте пальцями мочки вух, розітріть вуха до тепла.

Метод «Розслаблення»

Поставивши ноги на ширині плечей, нагніться вперед і розслабтеся. Голова, руки, плечі вільно звисають донизу. Дихання спокійне. Фіксуйте це положення 1-2 хвилини, після чого дуже повільно підніміться (так, щоб не запаморочилася голова).

 ЦЕ КОРИСНО!

ЦЕ КОРИСНО!

 

 

 

Звуки війни: як допомогти дитині не боятися сирени й гучного гуркоту

Вже не перший місяць чимало українських дітей замість заспокійливої колискової чують гучні звуки сирени або дзвонів, що сповіщають про повітряну тривогу. МОЗ запитало у дитячої та сімейної психологині, авторки книг з дитячої психології Світлани Ройз про те, як заспокоїти дитину та навчити її правильно реагувати на звуки повітряної тривоги.

Боятися того, що насправді лякає, – нормально. При цьому діти орієнтуються на нашу реакцію і на те, як ми їм пояснюємо те, що відбувається, які дії пропонуємо. Тому маємо знати, як діяти у подібних ситуаціях. Тож нижче – поради від Світлани Ройз.

Як заспокоїти дитину під час гучних звуків сирени чи вибухів

Щоб допомогти дитині впоратися зі страхом і навчити її реагувати на гучні звуки, як-то сирена чи гуркіт, психологиня радить діяти за таким алгоритмом:

1. Нормалізація

Дорослий фіксує і пояснює дитині ситуацію: я бачу, що ти боїшся. Так, це ж дуже гучний і неприємний звук, який насправді лякає. Але коли ми чуємо сирену – це значить, що наші ЗСУ зафіксували загрозу і зараз її знешкоджують. Цей звук сповіщає, що про нашу безпеку дбають. І нам потрібно подбати про себе – тому ми йдемо в безпечне місце.

2. Підтримка

Важливо дати дитині сигнал про підтримку: я з тобою і буду з тобою весь час. А далі – запропонувати дію: хочеш, я візьму тебе на руки/обійму, а ти візьмеш свою іграшку? Безпорадність – травматична, тому дитина має відчувати, що може вплинути на щось: тримати іграшку, піклуватись про тварину, взяти воду, рахувати кроки – це надаватиме їй відчуття своєї сили.

3. Завершення

Після того, як загроза минула, слід обов’язково наголосити на цьому. Скажіть дитині: «Все минулося. Ми в безпеці. Спасибі, ти був (була) таким сміливим, міцним. Ми чули так багато гучних звуків (їх можна назвати), але ми впорались». 

Закцентуйте увагу дитини на її силі. Можна сказати, що пишаєтесь її стійкістю і тим, як вона піклувалася про свою іграшку, молодшого брата чи сестру, про себе самого, чітко виконувала ваші вказівки тощо.   

Можна пограти в терапевтичну «гру»: розтерти вуха і уявити, що з них «висипається» в долоню чи на землю те, що їм заважає. Можна уявити себе собакою, який щойно вийшов з води і струшує з себе всю воду.

Далі «будуємо» місток до наступних дій: для цього запитуємо у дитини про те, що будемо робити далі, коли вийдемо з укриття.

Прості «практики», щоб зняти напругу аудіального каналу

Світлана Ройз також порадила кілька прийомів, які допоможуть відволіктися та знизити напругу, повʼязану з гучними звуками. Використовуйте їх відповідно до ситуації, можливостей та уподобань дитини. Тож ви можете запропонувати дитині:

1. Співати пісні.
2. Послухати аудіоказку в навушниках.
3. На кожну сирену промовляти дражнилки на російську армію – знецінювання і прояви вербальної агресії (дозволені батьками) допомагають дітям відреагувати емоції.
4. Помасажувати вуха (наче ми робимо масаж вух слонику) та простукати зону за вухами.
5. Застосувати дихальні практики з гучним видихом (можна робити видих з відкритим ротом).
6. Пограти в слоника, який обмахується вухами: прикладаємо долоні до вух – відкриваємо – закриваємо.
7. Пограти в «комахи» – одну з «псевдоагресивних» ігор: уявляємо, що в приміщенні багато комарів і ловимо їх, плескаючи гучно в долоні, але не торкаючись інших гравців, а поруч із ними.
8. Викликати позіхання: проводимо пальцями від козелка вуха до щелепного суглоба і пропонуємо дитині позіхати.
9. Смоктати льодяник, сухофрукт або жувати жувальну цукерку чи гумку.
10. Якщо дозволяють обставини – пускати мильні бульбашки, щоб стимулювати потужний видих.

 

Сценарій проведення Кола цінностей

 

Ведучий Кола традиційно починає процедуру з розповіді про історію виникнення Кіл, про традиції Кола, Братину. Далі завдання ведучого — розповісти групі про правила Кола та принципи процедури.

 

Перша частина завершується вступним словом ведучого, після чого група сідає у Коло та починає обговорення питань.

 

Питання 1

«У кожного з нас в житті є люди, цінності або якості, які ми намагаємось відтворити у собі, якимось чином перейняти, чи хоча б вони нам імпонують. Зараз я хочу попросити  вас згадати та розповісти про таких людей, а також про ті цінності, якими вони володіють».

 

Дуже важливо, щоб ведучий навів яскравий приклад такої людини, а в кінці своєї розповіді обов’язково наголосив на якостях (цінностях) цієї людини.

 

Після всіх відповідей можна поставити Братину на середину та написати на фліп-чарті слово «Цінності» і запропонувати присутнім ще раз назвати цінності, про які вони говорили. Усі вони записуються, а потім підбивається підсумок.

 

Коло має ряд цінностей, які приймаються його учасниками під час проведення процедури. Прийняття цінностей у Колі — це важливий етап, коли кожен з членів групи має усвідомити те, що він поділяє прийнятні цінності як на словах, так і в діях. Слід пам’ятати, що не існує більш або менш важливих цінностей. Перелік цінностей може відрізнятися, залежно від складу групи учасників та питань, що обговорюються у Колі, однак серед найбільш уживаних цінностей називають повагу, чесність, співчуття, доброту, любов та інші.

 

Висновки ведучого:

«Я щиро вірю в те, що продовження цьому списку є. І в те, що кожен із вас буде володіти всіма цими прекрасними людськими якостями. Роблячи якийсь вчинок, подивіться на цей список: чи є в ньому та цінність, якою ви керуєтесь? Якщо ні, то просто задумайтесь: чи потрібно це робити… »

 

Питання 2

«В кожного з нас є команди. Це ті люди, які для нас є особливими, незвичайними. Розкажіть, будь-ласка, про ваші команди, а також про той життєвий випадок, коли ви себе відчули частинкою справжньої команди».

 

Як підсумок в Колі для дітей можна сказати: «Я вірю, що ваш клас буде справжньою командою, що кожен з вас буде її невід’ємною частинкою. А найважливіше це те, щоб ваша команда проявлялась завжди, а не тільки в негативних ситуаціях».

 

Питання 3

 

«Сподіваюся, що Коло не залишило байдужих. Тепер пропоную поговорити про ваші враження після участі у ньому. Який у вас настрій? Як ви себе почуваєте?

 

Після завершення обговорення ведучий Кола закриває його, висловлюючи побажання групі, які закінчуються словом «мир».

 

КАЗКОТЕРАПІЯ КОНФЛІКТНОЇ ПОВЕДІНКИ»

 

Тривалість: 45 хвилин.

Мета: мотиваційний аналіз і альтернативне вирішення конфліктних ситуацій народної казки «По щучому велінню»; вдосконалення володіння технікою психодрами (для педагога).

Хід проведення: Учасники групи (один продовжуючи іншого) пригадують сюжет відомої казки, визначають предмет (що?) і сторони (хто?) кожного конфлікту (їх мінімум 12), аналізують найбільш типові за схемою:

1. Чому? (причини конфлікту). 2. Як? (стратегія і тактика конфліктної поведінки сторін). 3. Навіщо? (цілі, інтереси, користь («з чого виходили») сторін). Потім учасники пропонують і інсценують найбільш гостро розумні альтернативні способи вирішення цих конфліктів.

Запитання для обговорення:

Чи можливо перенести цю казку на реальне життя?

Чи зустрічалися ви у житті з конфліктами із казки?

Як ви вирішували такі конфлікти?

 

«МОЇ ДОБРІ СПРАВИ»

Тривалість: 15 хвилин

Мета: аналіз свого ставлення до людей; аналіз рівня розвитку прагнення допомагати людям та відчуття при цьому.

Хід проведення: Ведучий: «Друзі мої, я загубив день!» - це знамениті слова імператора Тіта, коли він згадав, що за цілий день нікому не зробив нічого доброго. Пригадайте, яку конкретну добру справу ви зробили за вчорашній день? Що це була за людина? Учасники по колу висловлюються з цього приводу.

Запитання для обговорення:

Що ви при цьому відчували? Як вас віддячили?

Якими повинні бути, на вашу думку форми вдячності?

 

«РЕКЛАМНИЙ РОЛИК»

Тривалість: 30 хвилин.

Мета: підвищення настрою учасників; дає змогу людині проаналізувати інших людей, побачити себе очима інших.

Обладнання: аркуші паперу, ручки

Хід проведення: Ведучий: «Уявіть собі, що тут ми зібралися для того, щоб створити свій власний рекламний ролик для якогось товару. Наша задача розрекламувати цей товар публіці так, щоб підкреслити його кращі сторони, зацікавити ним. Все – як у звичайній діяльності рекламної служби. Але є один маленький нюанс – об’єктом нашої реклами будуть... конкретні люди, які тут сидять.

Кожен з вас витягне картку, на якій написано ім’я одного з учасників групи. Може виявитися, що ви витягнете картку із своїм власним ім’ям. Нічого страшного! Значить, вам доведеться рекламувати самого себе!

Що вам заважає робити добрі справи?

У нашій рекламі буде діяти ще одна умова: ви не повинні називати ім’я людини, яку рекламуєте. Більш того, вам пропонується уявити цю людину в якості якогось товару чи послуги.

Придумайте, чим міг би виявитися ваш протеже, якщо б його не угораздило народитися у людській подобі. Може холодильником? Чи приміським маєтком? Тоді що це за холодильник? Та який цей приміський маєток? Назвіть категорію населення, на яку буде розрахована ваша реклама. Авжеж у рекламному ролику повинні бути відображені найважливіші та справжні якості об’єкта.

Тривалість кожного рекламного ролика не більше однієї хвилини. Після цього (ПІСЛЯ!) група повинна здогадатися, хто з її членів був презентований у цій рекламі.

За необхідністю можна використати у якості антуражу будь-які предмети, які знаходяться у кімнаті, і попросити інших учасників вам допомогти.

Запитання для обговорення:

Чи складно було підібрати асоціації?

Чи подобалася вам ваша реклама?

Чи були схожі моменти у різних учасників? Чому?

 

«ЗАВЕРШИТИ ФРАЗУ»

Тривалість: 10 хвилин.

Мета: робота у групі.

Обладнання: незакінчені фрази, скринька.

Хід проведення:

Учасники по черзі витягають із скрині незакінчені фрази, пов’язані з думками про заняття, які почуття воно викликало тощо. Завданням є завершити фрази.

Запитання для обговорення: Чи згодні ви з висновками інших учасників? Чому?

      

«ФОТОРОБОТ»

Тривалість: 40 хвилин.

Мета: формування згуртованості, дає змогу проаналізувати позитивні якості учасників, усвідомлення учасниками взаємної важливості один для одного.

Хід проведення: Учасники групи повинні скласти збиральний фоторобот групи. Зображення будується з 12-15 елементів. Сюди входять голова, шия, ліва, права руки, тулуб, ліва, права ноги, очі, ніс, рот, вуха, волосся. Кожна деталь обговорюється і береться в одного з учасників, до того ж вибір пояснюється, наприклад: «Пропоную в наш фотопортрет взяти голову Іванова, тому що вона у нас найрозумніша» тощо.

Запитання для обговорення:

Чи легко було скласти фотопортрет з учасників?

Чи всім ви знайшли місце на портреті?

Чи всі згодні з запропонованими частинами?

Можна також обговорити необхідність кожного з учасників для реалізації певного проекту.

 

«ЛИСТОПАД»

Тривалість: 30 хвилин.

Мета: нагадати учасникам про час спілкування та певні зміни через певний час; освіжити спогади.

Обладнання: ручки, листя (вирізається з кольорового паперу), конверти з адресою отримувача.

Хід проведення: На стіл викладаються заздалегідь підготовлені аркуші паперу у вигляді листя різного кольору також на столі лежить по одному конверту кожному учасникові.

Завдання:

1.  підписати конверт у графі «адреса одержувача»;

2.  на задній частині написати олівцем своє ім’я і прикріпити до стіни (задньою частиною назовні – щоб була змога вкладати в нього листя);

3.  учасники набирають собі листя і на кожному листку пишуть побажання комусь з учасників (можна написати всім по листочку, можна декільком, можна по декілька листків одному учасникові – це визначається бажанням самого учасника);

4.  підписані листки вкладаються у конверти з відповідними іменами. На цьому завдання для учасників завершене.

Педагог після заняття підписує конверти у графі «адреса відправника» і відсилає кожному учасникові його власний конверт з побажаннями учасників групи.

Запитання для обговорення:

Чи очікували ви таку кількість побажань? Який настрій вони викликають?

 

«РИТМ»

Мета: ця приголомшлива гра добре підходить для великих груп. Діти можуть висловити в ній своє занепокоєння, фрустрацію, нудьгу, втому або почуття самотності.

Хід проведення:

Встаньте широким колом і закрийте очі. Після того, як я дам вам сигнал, кожен повинен буде відхлопувати долонями ритм, який йому в цей момент подобається. Спочатку ви будете чути тільки себе. Проте з часом ви, ймовірно, почнете розрізняти ритми своїх сусідів, і, може бути, зумієте створити який-небудь загальний ритмічний малюнок. Якщо вам це вдасться, відкрийте очі і спілкуйтеся один з одним поглядом. Ми будемо грати до тих пір, поки хтось із вас не відчує, що мета досягнута і можна зупинитися. Нехай він тоді крикне: "Стоп!"

На початку гри неминучий звуковий хаос. Однак поступово з цього хаосу може виникнути ритмічна структура, що об'єднує всіх учасників. Деякі групи знаходять загальний ритм, в інших же з'являється кілька ритмів, які доповнюють один одного.

Запитання для обговорення: Чи легко було виконати завдання? Чому? Чи змінився настрій вашого ритму?

 

«КОРОВИ, СОБАКИ, КІШКИ»

Мета: У цій прекрасній розігріваючої грі поєднані рухи, звуки і гумор. Діти вчаться уважно слухати, отримуючи при цьому задоволення і маючи можливість вступати один з одним в контакт. Ви можете використовувати цю гру на початку уроку або при переході до нового етапу роботи.

Хід проведення:  Будь ласка, встаньте і розташуєтеся широким колом. Я підійду до кожного з вас і пошепки скажу на вушко назву якоїсь тварини. Запам'ятайте його гарненько, так як потім вам треба буде стати цією твариною. Нікому не промовтесь про те, що я вам нашептала. (По черзі шепочіть дітям на вухо: "Ти будеш коровою", "Ти будеш собакою", "Ти будеш кішкою".)

Тепер закрийте, будь ласка, очі. Через хвилинку я попрошу вас "заговорити" так, як "говорить" ваша тварина. Забудьте на час людську мову. Вам треба, не відкриваючи очей, об'єднатися в групи з усіма тими тваринами, які "говорять" так само, як ви. Ви можете ходити по кімнаті і, почувши свою тварину, рухатися їй назустріч. Далі, взявшись за руки, ви йдете вже вдвох і разом видаєте звук цієї тварини, щоб знайти інших дітей, що "говорять" на вашій мові. Готові? Всі закрили очі? Пам'ятайте, що під час ходіння по кімнаті очі повинні залишатися закритими. Нагостріть вуха і слухайте звуки, що видаються коровою, собакою та кішкою ... Почали!

Запитання для обговорення: Яким чином ти знайшов своїх «тварин»? Чи легко було це зробити?

 

«ТРИ ОСОБИ»

Мета: Всі діти люблять сюрпризи. Гра "Три особи" дарує учням сюрприз і, крім того, дозволяє їм задіяти свою інтуїцію і любов до наслідування. Завдання полягає в тому, щоб без слів досягти збігу виразів обличчя. Якщо це вдається, діти починають пишатися і запитують себе, як це взагалі у них могло вийти. Ви можете пропонувати цю гру перед початком різних занять, особливо в тому випадку, якщо при їх проведенні будуть необхідні співпраця й інтуїція.

Хід проведення:  Я покажу вам зараз три вирази обличчя. При цьому я хочу, щоб ви мені наслідували.

Спочатку я покажу вам сумне обличчя. Згадайте, як виглядає сумна людина. А тепер нехай кожен з вас зробить сумне обличчя. Які жести нам найкраще робити руками, щоб висловити печаль?

Зараз я покажу вам люте обличчя. Всі представили, як це виглядає? Давайте все зведемо брови, вишкірив зуби і стиснемо кулаки ...

Третя особа - щасливе. Для цього давайте все широко посміхнемося і пригорнемо руку до серця ...

Ви зрозуміли, як виглядають ці три особи? Давайте спробуємо ще раз: сумне, люте і щасливе ...

Тепер розділитеся на пари і встаньте зі своїм партнером спиною до спини. Давайте ще раз повторимо всі три вирази обличчя. Зробимо все по черзі сумне обличчя, люте, а потім щасливе ... Тепер ви самі будете вибирати одне з трьох осіб. Коли я зараз дорахую до трьох, вам треба буде швидко повернутися до партнера і показати йому вибране вами вираз обличчя. Завдання полягає в тому, щоб, не змовляючись заздалегідь, показати те ж саме обличчя, що і ваш партнер. Готові? Раз, два, три ... Покажіть своє обличчя партнерові. Яка пара вибрала один і той же вираз?

Дайте дітям можливість ще трохи потренуватися самим. Потім об'єднаєте пари в четвірки. Кожна пара в четвірці повинна пошепки домовитися, який вираз обличчя вона хоче показати іншій парі. Потім пари стають спиною один до одного, і Ви знову даєте команду. Збільшуйте кількість чоловік в групі до тих пір, поки весь клас не розіб'ється на дві великі команди.

Якщо Ви граєте в цю гру з більш старшими дітьми, можна доповнювати пропоновані виразу обличчя відповідними звуками і жестами. Це дає дітям більше свободи в грі і робить її ще більш захоплюючий.

Запитання для обговорення: Чи сподобалось?Чи легко було досягти збігу обличь? Що допомогло?

 

«ЩО Я РОБЛЮ?»

Мета: В цю гру з натхненням грають, перш за все, молодші діти. Вона добре підходить в якості розігріваючого вправи. Принесіть в клас який-небудь предмет, наприклад, віник. Комічність цієї гри будується на тому, що діти використовують його в пантомімі як щось інше, наприклад, як гітару або коня. При цьому діти знаходять нескінченну кількість варіантів використання предмета.

Обладнання: мітла, віник або будь-який інший предмет, для якого ви самі можете придумати багато варіантів використання не за призначенням.

Хід проведення:

Сядьте, будь ласка, утворюючи коло. Сьогодні я принесла сюди мітлу. Але це не звичайна мітла, а чарівна, вона може перетворюватися в безліч різних речей. Ми будемо передавати цю мітлу один одному по черзі, і кожен з вас може вийти в центр кола і без слів показати нам, в якості чого він буде її використовувати. Хто першим з глядачів здогадається, про що йде мова, повинен про це сказати.

Я покажу вам зараз, як це робиться. (Можливо, Вам принесе задоволення використовувати мітлу в якості скакового коня і продемонструвати дітям, як ви скачете по лугах і полях.) Якщо хто-небудь здогадався, що я роблю, то нехай він крикне про це.

Запитання для обговорення: Який спосіб використання предмету вам сподобався найбільш? Чи були неочікувані результати?

 

«ЗДОГАДАЙСЯ!»

Мета: Наша допитливість розцвітає, коли ми відчуваємо, що жага знань приносить свої плоди, тобто в тих випадках, коли ми отримуємо цікаві та корисні відповіді на свої питання. Деякі діти не довіряють своїй здатності знаходити розумні відповіді. Якщо вони чогось не знають точно, то найчастіше мовчать або говорять: "Я не знаю". Вони можуть побоюватися неточної відповіді. Такий схильністю до перфекционізму страждають багато дітей. Якщо ми хочемо мати розкутих і допитливих дітей, ми повинні підкріплювати їх віру у свою здатність здогадуватися. Здогад - це чудовий спосіб вірного рішення багатьох проблем.

У цій грі заохочується здатність дітей частіше покладатися на свої припущення, здогадки та інтуїцію. Якщо ми будемо з повагою ставитися до здогадів і припущень дітей, вони почнуть частіше потрапляти в точку.

Обладнання: папір і олівець кожній дитині.

Хід проведення:

Чи можете ви сказати мені що-небудь, що ви знаєте абсолютно точно? Чи можете ви сказати мені що-небудь, що ви знаєте приблизно? Чи можете ви сказати мені щось, про що ви не знаєте і можете тільки здогадуватися?

Іноді буває краще, якщо ми, не знаючи відповіді на поставлене запитання, не відмовляємося відразу на нього відповідати, не говоримо: "Я не знаю", а намагаємося здогадатися. Тому я хочу пограти з вами у вгадування. Ми почнемо грати прямо тут, в нашій класній кімнаті. Закрийте, будь ласка, очі. Я буду задавати вам питання, відповіді на які ви повинні будете вгадати. Відразу, як тільки вам в голову прийде відповідь, голосно відповідайте мені:

- Скільки столів стоїть в нашій класній кімнаті?

Тепер відкрийте очі і порахуйте.

- Скільки у нас в класі хлопчиків і скільки дівчаток?

Тепер відкрийте очі і знову порахуйте.

- Скільки чоловік з нас прийшло сьогодні в джинсах?

- У скількох дітей в нашому класі світле волосся?

- Скільки дітей прийшло сьогодні в школу у відмінному настрої?

Тепер відкрийте очі, запитаєте один у одного і порахуйте.

- Чи можете ви мені сказати, в якому настрої я прийшла сьогодні в клас? Тепер відкрийте очі і запитайте мене.

Чи не здається вам, що вгадувати цікаво? Зараз вам треба буде здогадуватися про більш складні речі, що вимагають, ймовірно, деякого часу для роздумів. Візьміть папір, олівець і напишіть імена двох дітей з нашого класу. Або, якщо хочете, можете написати моє ім'я та ім'я однієї дитини. Потім придумайте по одному питанню, який би вам хотілося задати кожному з цих людей. Можливо, це буде питання, яке давно не дає вам спокою, а може бути, питання, який прийшов вам в голову прямо зараз. Під кожним питанням залиште достатньо місця. (Дочекайтеся, поки всі діти запишуть свої питання.) Тепер знову закрийте очі і уявіть собі, що ви підходите до людини, якій адресовано ваше запитання. Почуйте у своїй уяві, як ви задаєте йому питання. Постарайтеся поставити запитання як можна дружелюбніше, щоб людині було приємно на нього відповісти. Постарайтеся побачити в уяві, як він дивиться на вас і дружелюбно вам відповідає. Потім відкрийте очі і запишіть відповідь. Потім виконайте все те ж саме з другим чоловіком. (На закінчення дайте можливість бажаючим зачитати свої запитання й відповіді. Після цього можуть висловитися ті, кому були адресовані питання.)

Аналіз вправи:

Чому кожна людина має право вгадувати?

«ЦІКАВЕ ПИТАННЯ»

Мета: Часто в житті вирішальне значення має те, чи вміємо ми ставити правильні питання. Відповіді на багато запитань з часом можуть застарівати. Тому в наше століття швидких змін ми повинні бути готові до того, щоб добре формулювати проблеми і задавати по-справжньому цікаві запитання. Дітям важливо вчитися цьому.

Обладнання: по одній картці білого і червоного кольорів для кожної дитини і невеликий ящик.

Хід проведення:  Чи знаєте ви когось, хто задає цікаві питання? Чи можете ви навести приклад цікавого питання? А тепер задайте мені небудь нудний питання. Ким ви хотіли б бути: людиною, яка вміє ставити хороші питання, або ж людиною, яка вміє давати гарні відповіді?

Я хочу запропонувати вам гру, в якій ви зможете придумувати цікаві запитання. Ми запишемо ці питання на картках, покладемо картки в ящик і перемішаємо їх. Потім кожен з вас зможе витягнути питання і спробувати на нього відповісти. На білих картках вам потрібно написати такі питання, які не відносяться ні до кого особисто і які нікого не можуть збентежити. Наприклад, "Де знаходиться найвища в світі будівля?", "Що відбувається, коли цвіте бамбук?". На червоних картках потрібно написати особисті питання: "Коли ти останній раз збрехав?", "Вкрав ти що-небудь хоч раз в житті?" тощо. Кожен зараз отримає по одній білій і одній червоній картці. Коли ви напишете обидва своїх питання, покладіть їх у ящик ...

Тепер ви можете по черзі підходити до ящика і витягувати на свій розсуд білу або червону картку. Потім ви читаєте питання і даєте нам відповідь на нього.

Після кожного виступу висловлюйте свою думку про те, чи цікаве був питання і читочною була відповідь. Якщо хтось із дітей витягне червону картку, то, до того, як дитина почне відповідати, запитайте його, чи дійсно він готовий до відповіді на "гостре" питання або, може бути, він все-таки відкладе його в бік.

Аналіз вправи:

- Чи сподобалася тобі гра?

- Які питання тобі сподобалися?

- Доставило тобі задоволення вигадувати питання?

- Яка відповідь здалася тобі найбільш вдалою?

- Які питання важчі для тебе: білі чи червоні?

 

«ПРИЄМНІ ЗНАХІДКИ»

Мета: У цій красивій грі-імпровізації звичайні домашні предмети можуть використовуватися як би в ролі кнопки, що включає уяву дітей. Пишучи історії, діти неминуче розповідають цікаві речі про своє власне життя і тим самим краще пізнають один одного. Тому гра "Приємні знахідки" виявляється ефективним непрямим засобом згуртування групи.

Для того щоб грати в неї, необхідно, щоб діти довіряли один одному і мали деякий досвід імпровізації.

Обладнання: Кожна дитина отримує по одному поліетиленовому пакету з предметомусередині, загорнутим у папір. У пакеті можуть виявитися і добре знайомі побутові предмети, і речі не зовсім звичайні, наприклад: чайна ложечка, пластмасовий стаканчик, ніж для паперів, ножиці, ваза, статуетка Будди, якась скам'янілість, компакт-диск, футболка тощо.

Хід проведення: Чи знаходили ви коли-небудь щось цікаве? А хто з вас коли-небудь втрачав щось важливе? Чи траплялося вам знаходити річ, яку ви колись втратили і вже не сподівалися знайти?

Зараз вам потрібно буде уявити собі, що ви несподівано знайшли якусь важливу річ, яку давно вважали втраченою. Кожному з вас я дам пластикову сумку з невідомим предметом, загорнутим у папір. Будь ласка, не заглядайте поки в сумку і не дивіться, що там лежить.

Кожен по черзі буде діставати з сумки свій предмет і говорити: "О, та це ж моя ... (наприклад, чайна ложечка), яка загубилася давним-давно! Це моя найулюбленіша річ, тому що ..." А далі ви повинні придумати пояснення: чому ви так любите цей предмет, як і чому він загубився, що для вас значить його повернення.

Коли дитина закінчить свою імпровізацію, запитайте, що з розказаного відбулося насправді. Буде чудово, якщо Ви ще більше пробудите цікавість дітей, спонукавши їх придумати і записати історію життя цього предмету.

Аналіз вправи:

- Чи здивував тебе отриманий предмет?

- Ти дізнався щось нове про когось зі своїх друзів?

- Чи любиш ти придумувати історії?

- Яка історія найбільше тобі сподобалася?

- Яка з речей у тебе зараз найулюбленіша?

 

«ПРИДУМАЙ ПИТАННЯ»

Мета: Коли діти в рамках якої-небудь теми вчаться задавати вірні питання, вони нерідко так сильно переймаються цією темою, що намагаються самі знайти відповіді на хвилюючі їх питання, заглядаючи для цього в енциклопедії або звертаючись за порадою до старших.

Дана гра привертає увагу дітей до мистецтва задавати питання. Ви можете використовувати її знову і знову - в кожній новій темі. Виберіть тематику, відповідну рівню дітей, і поставтеся серйозно до кожного їхнього питання, а не тільки до тих, які дійсно складні і вимагають роздумів. Крім того, поясніть їм, що в житті вміння ставити хороші питання, щонайменше, настільки ж важливо, як і вміння знаходити правильні відповіді.

Хід проведення:  Сьогодні я хочу поставити вам кілька запитань:

- Хто з вас хотів би стати вчителем?

- А хто з вас хотів би стати дослідником?

- Вам хотілося б мати коня?

- Ви хотіли б мати вдома собаку?

- Хто з вас хотів би бути питанням?

- Хто з вас хотів би бути відповіддю?

Я хочу спробувати пограти з вами в гру, яка називається "Придумай питання". Питання - це своєрідні інструменти, за допомогою яких ми можемо краще дізнатися інших людей, відкрити для себе їхні інтереси та бажання. Але за допомогою питань ми можемо також глибше пізнавати і самих себе, можемо вчитися краще розуміти оточуючий нас світ. Я зараз дам вам ключове слово і подивлюся, скільки питань до цього ключовому слову ви зможете придумати. Отже, перше ключове слово - хліб. Називайте питання, які приходять вам в голову, а я буду записувати їх на дошці.

Іншими важливими ключовими словами для молодших школярів можуть бути наступні: сонце, вода, повітря, тіло, друзі, батьки, робота, музика, велосипед, сон тощо. Пізніше обговоріть з дітьми, які питання виявилися для них особливо цікавими. Ці питання можна потім спеціально досліджувати і обговорювати. Є ще один чудовий варіант цієї гри. Принесіть в клас кілька цікавих фотографій, що будять дитячу цікавість. Це можуть бути фотографії, яскраво передають почуття зображених на них людей, або ж знімки якихось цікавих ситуацій. Попросіть дітей сформулювати питання, які вони хотіли б задати зображеним на фотознімках людям.

Аналіз вправи:

- Чи легко тобі придумувати цікаві питання?

- Чому питання так важливі?

- Який важливе питання тебе зараз особливо хвилює?

- Як би ти сам відповів на свої запитання?

- Для відповідей на які питання тобі потрібні інші люди?

- Хто в нашому класі задає найбільше запитань?

- Чи бувають "заборонені" запитання?

- Хто в твоїй родині задає найбільше запитань?

 

«ДІЙ ЗА ІНСТРУКЦІЄЮ!»

Мета: Для досягнення успіху в житті дуже важливо, щоб діти навчилися, по-перше, виконувати надані їм інструкції і, по-друге, давати інструкції самі. Кілька наступних ігор допоможуть їм весело і цікаво потренуватися в цьому.

Хід проведення:  Хто з вас був присутній хоча б раз при тому, як ваші батьки вивчали якусь інструкцію, наприклад, до нового відеомагнітофона? Чи було їм зрозуміло, що треба робити? Хто з вас сам користувався небудь інструкцією?

Я хочу запропонувати вам гру, в якій ви зможете навчитися, по-перше, уважно слухати інструкцію і точно їй слідувати, і, по-друге, самі давати інструкцію. Спочатку ми будемо тренуватися всі разом, а потім ви будете робити це в парах.

Слухайте мене уважно: "Коля, візьми олівець, підійди до мого столу і напиши своє ім'я на аркуші паперу. Потім візьми цей листок і віднеси його Наташі. Тепер повернися на своє місце".

Промовите всю інструкцію перш, ніж дитина почне її виконувати. Назвіть стільки окремих дій, скільки дитина може утримати в голові, а потім додавайте крок за кроком по одній дії, щоб у дітей була можливість потренувати свою пам'ять. Всі дії повинні виконуватися в названій Вами послідовності. Дайте можливість взяти участь в грі декільком дітям. Можна дати потренуватися всьому класу цілком.

Увага! Всі зніміть черевики з правої ноги. Дістаньте з портфеля зошит. Залізьте на свій стілець. Покладіть зошит на голову і утримуйте її в рівновазі. Візьміть зошит в ліву руку і помахайте нею. Злізьте зі стільця. Покладіть зошит на стіл. Надіньте черевик. Сядьте і складіть руки перед собою. Виконуйте!

Необхідне тренування, щоб діти звикли до такого роду вправ. Потім Ви можете дати їм можливість тренуватися самим. Один з варіантів гри полягає в тому, щоб хтось із дітей давав класу такі ж складні інструкції, як це робили Ви. Ми ж тут пропонуємо Вам більш простий варіант, при якому діти працюють в парах, даючи прості і точні команди.

Тепер вам треба розділитися на пари. Вирішіть, хто з вас буде А, а хто - Б. А має закрити зараз очі, а Б повинен буде провести свого "сліпого" партнера по всій кімнаті і привести його назад до його місця. Б буде чітко віддавати короткі команди, наприклад: "Крок вперед!", "Повернись праворуч!", "Повернись наліво!". Не можна подавати нової команди, поки не виконана попередня. Б повинен стежити за тим, щоб А ні з ким не зіткнувся і ні на кого не налетів.

Ймовірно, в залежності від ситуації, Вам буде потрібно для початку попросити зіграти в цю гру якусь одну пару, перш ніж почнуть діяти інші. Розставте столи і стільці так, щоб діти могли направляти своїх підопічних по досить цікавому шляху. Потім партнери міняються ролями

Аналіз вправи:

- Чи легко було тобі запам'ятати довгу інструкцію?

- Що ти робив для того, щоб запам'ятати довгу інструкцію?

- Чи вдавалося тобі давати ясні і чіткі інструкції своєму партнерові?

- Що було тобі цікавіше: виконувати інструкції або самому їх давати?

 

«НA ПОМИЛКАХ ВЧАТЬСЯ»

Мета: Ми, дорослі, повинні стежити за тим, щоб діти, зробивши помилку, не починали себе принижувати. Діти неминуче будуть робити багато помилок. В результаті, у деяких з них може скластися негативне ціннісне судження про самих себе. Якщо ми помічаємо, що це відбувається, необхідно втрутитися і скорегувати позицію дитини.

У цій грі діти можуть обговорити один з одним, як вони зазвичай реагують на свої великі й дрібні помилки.

Обладнання: папір і олівець кожній дитині.

Хід проведення:Кожен з нас робить помилки. Тільки таким чином ми можемо чомусь вчитися. Кожен з вас знає, що він час від часу робить помилки. Чи можете ви пригадати зараз якусь свою велику помилку?

Деякий люди, зробивши помилку, влаштовують над собою строгий суд. Інші ж просто ще раз намагаються зробити те, що у них не вийшло. З кожним таким кроком вони вчаться і ніколи не роблять великих проблем, якщо у них щось відразу не вийшло. А як ви реагуєте на свої помилки?

Відповідайте, будь ласка, на обидва питання. Якщо хочете, можете ще й намалювати відповідні картинки. (15 хвилин.)

Тепер об'єднаєтеся по двоє-троє і обговоріть, що ви взагалі думаєте з цього приводу. (10 хвилин.)

А тепер візьміть новий аркуш паперу і напишіть на ньому дуже крупно: "Робити помилки - це нормально. На своїх помилках ми вчимося". Прикрасьте свої листи, щоб вам було приємно на них дивитися. Потім ви можете взяти ці плакати себе додому на згадку. (10 хвилин.)

Аналіз вправи:

- Переживаєш Чи ти, коли здійснюєш помилку? 

- Чи можеш ти, після того як зробиш помилку, почати робити щось інше?

- Намагаєшся чи ти багаторазово здійснювати якусь дію до тих пір, поки не навчишся його робити?

- Хто радіє разом з тобою, коли в тебе щось виходить?