Арттерапевтичне заняття з моїми учнями

Арт-терапія – захоплююча та водночас надзвичайно корисна терапевтична діяльність, спрямована на гармонізацію внутрішніх психологічних процесів і навколишнього середовища через творче самовираження дитини. Простими словами, арт-терапія – це творча діяльність, метою якої є поліпшення стану дитини.

 

Стан страху та шляхи його подолання

 

 

Стан переляку пов´язаний з раптовістю, яка застає особистість непідготовленою, порушуючи на короткий час діяльність усіх її психічних процесів і психіки загалом (могутній вибух, спалах вогню, неочікуваний крик тощо). Але втручання свідомості, включання попереднього досвіду переводить переляк у контрольовану поведінку.

Інший вид страху - боязнь - є пригніченим емоційним станом, який поєднує, інтегрує психічне напруження, невпевненість, неспокій і переживання чогось страшного, небаченого, пов´язаного з ризиком або в атмосфері небезпеки. Нерідко цей вид страху є наслідком недооцінювання своїх сил, переоцінювання труднощів, акцентування уваги на своїх переживаннях, які пов´язані з майбутнім виконанням того чи іншого завдання, або з очікуванням чогось невідомого, нездоланного.

 

Афективний страх зумовлюють надзвичайні реальні обставини, здебільшого пов´язані з небезпекою для власного життя або життя близьких і дорогих людей. Він виражений у тому, що на певний час паралізує волю людини, її здатність до свідомої діяльності. Вона ніби «застигає» на місці, пасивно й бездумно чогось чекає або втікає від небезпеки. Робота її нервової системи різко порушена і людина не дає собі звіту у вчинених діях. Іноді афективний страх спричинює втрату свідомості і навіть смерть.

Власне страх є предметним відчуттям (тобто пов´язаним з певним предметом чи ситуацією).

Страх, однак, може набути патологічної форми. Наприклад, під час тривожного неврозу ми стикаємося з його непомірно високим рівнем вияву, тривалістю.

Іншим видом невротичного страху є фобія, яка пов´язана з конкретним об´єктом чи ситуацією. Суб´єктивно фобія дуже неприємна. Хоча людина й усвідомлює її необґрунтованість та безглуздість, але позбутися, подолати фобію, як правило, не може. Коли фобія опановує людину, її не можна придушити зусиллям волі. А що сильніше вона прагне подолати фобію, то більше його зміцнює.

ФОБІЯ - це патологічний страх, певна установка реагувати у формі акцентованого страху на деякі ситуації та об´єкти, для неї характерні тривалість, інтенсивність і неможливість самостійно подолати цей страх зусиллям волі.

Встановлено, що у виникненні нервового страху або фобії важливе значення має не так психічна травма, як стійка фіксація первинної реакції переляку й широка генералізація (поширення) страху. Коли фобія не дуже виражена, то невротичний страх виникає лише в ситуації, яка схожа на травмуючу ситуацію, що стала причиною цієї фобії. Коли ж фобічний страх виникає в ситуації очікування або уявлення небезпеки, то це свідчить про його більш високий і небезпечний (патологічний) розвиток.

Страх може спричинити паніку (груповий стан) - гнітючий афект, який розвивається раптово в разі несподіваного враження загрозливого характеру й швидко поширюється через психічний вплив на інших людей. Паніка охоплює майже раптово цілу масу людей, заражає їх почуттям неминучої небезпеки.

Виокремлюють такі два види ПАНІКИ:

- паніка, яка розвивається в разі раптового виникнення загрозливої атмосфери, під час відсутності періоду чекання небезпеки (наприклад, у разі раптового розливу річки);

- паніка, яка виникає в атмосфері тривалого чекання небезпеки, наростання тривоги й групової напруженості, які сприяють виснаженню нервової енергії людей, і вони починають на звичайні подразники реагувати панічними реакціями. Виникненню такої паніки сприяють: негативні чутки й брак інформації; незайнятість особистості; відсутність відповідальності за якусь частину роботи. Впливає на виникнення паніки також навколишнє оточення: руйнування, вид спотворених людей, трупів тощо.

У виникненні панічних настроїв певну роль відіграє також період доби, найчастіше такий стан виникає ввечері й вночі, коли погіршується зоровий зв´язок і особистість відчуває втому, а в голові снують різні негативні думки.

Психологи виокремлюють такі три фази страху: а) очікування загрозливої ситуації; б) розрядка страху; в) спокій як наслідок виходу з небезпеки.

Почуття страху можна оцінювати як своєрідну підготовку до майбутньої загрозливої ситуації, а коли така ситуація настає, страх ніби втрачає сенс. Після виходу з небезпеки з´являється стан полегшення, спокою, перемоги над нею або ж просто задоволення від того, що вдалося виплутатися із біди.

Страх, як правило, слабшає (або ж зникає), коли людина стикається з небезпекою; тоді настає активна дія - боротьба або втеча, і для страху не залишається місця. Почуття страху збільшується в міру наближення загрозливої ситуації. Якщо ж людина вже безпосередньо стикалася з нею, то страх слабшає. І цей стан можна вважати розрядженням емоційного напруження в дії.

Напруження страху зростає, коли немає можливості його розрядити в дії, тому що особистість у такому стані відчуває себе зовсім безпорадно. Людина, можливості якої обмежені, важче переживає таке напруження.

Коли загрозлива ситуація розвивається так швидко, що захист відбувається майже автоматично і не залишається часу на переживання страху, тоді ця емоція з´являється в третій фазі, коли небезпека вже минула. Тоді страх змішується з почуттям полегшення, типовим для цієї фази. Якщо, наприклад, вдалося вийти без ушкоджень із життєво небезпечної ситуації, тоді реакція страху із вегетативними виявами (треморами) настає пізніше. Це свідчить про присутність усіх трьох фаз страху.

Страх має тенденцію до іррадіації (поширення) на нові, інші предмети (джерела страху).

Страх має властивість поширюватися на предмети й ситуації, які асоціюються в часі чи просторі з колишнім неприємним збудником або схожі на нього.

Отже, для подолання, переборювання людиною страху в екстремальній ситуації необхідно використовувати адекватні заходи.

Уже було підкреслено, що стан страху опосередковується соціальною, моральною сутністю особистості й залежить від рівня розвитку її морально-психічного стереотипу, у якому відображається моральна зрілість і соціальний досвід. Люди оцінюють і переживають не лише небезпеку для свого життя цієї ситуації, а й значення розв´язання чи нерозв´язання в цих умовах поставленого завдання для себе особисто, свого колективу, держави та суспільства.

Для переборювання людиною різних видів страху насамперед необхідно сформувати в неї сильний, стійкий і міцний морально-психічний стереотип, що характеризує силу, стійкість, міцність і надійність їхніх поглядів, позицій, почуттів, переконань, ставлень, цінностей та інтересів, а також визначає духовно-психологічне й морально-практичне ставлення до світу, народу, себе, обов´язку, гідності, честі, виконання завдань професійної діяльності тощо.

Мотиваційне ядро морально-психічного стереотипу створює відповідний морально-психічний потенціал, який допомагає людині в складних і важких ситуаціях (у бою, під дією вогню противника, в екстремальних умовах тощо) протистояти страху, виявляти вибірковість дій і волі.

Наприклад, бійці, які перебували під вогнем противника і в зіткненні з його живою силою або в екстремальній ситуації, тільки завдяки своїй свідомій регуляції поведінки, здатні подолати психічні труднощі, зокрема й страх. Одним із важливих аспектів свідомої регуляції є розвиток самосвідомості, тобто тієї функції свідомості, яка пов´язана з аналізом, контролем над власною системою мотивів, формуванням і закріпленням розумних і подоланням небажаних.

Другим важливим напрямом запобігання виникненню в людини страху в екстремальних ситуаціях є відповідна морально-психічна підготовка, суть якої - у цілеспрямованому формуванні морально-психічної стійкості й надійності в умовах екстремальних чинників, підвищення активності всіх психічних функцій.

Тут важливі всі три види морально-психологічної підготовки: загальна, спеціальна й цільова. Але для утворення в психіці кожної людини захисного бар´єра на шляху виникнення страху доцільно активізувати спеціальну морально-психічну підготовку. Її сутність полягає у виробленні в людей захисних психічних механізмів від гнітючих чинників, а також у формуванні психічної стійкості, надійності й високої активності.

У період очікування якоїсь неприємної події, пов´язаної з ризиком для життя, досить ефективним є застосування методу баражування.

МЕТОД БАРАЖУВАННЯ - спосіб відволікання уваги від страху й спрямованості людей від аналізу й синтезу гнітючих факторів бойової (екстремальної) ситуації, переживань, тривоги, роздумів про майбутній наступ, виконання завдання щодо бачення за цим ризику для свого життя, можливих невдач, його провалу тощо.

Цей метод застосовують за допомогою системи розроблених заходів із звичайним змістом, які спрямовані на зняття напруження, психічне «розвантаження», розслаблення і просто відпочинок. З цією метою проводять перегляд легких (тих, які не змушують людину глибоко замислюватись, аналізувати) кінофільмів, сатиричних журналів, мультфільмів тощо. Позитивно впливають на процес розслаблення виступи різних концертних бригад, особливо ті, до яких включені жінки, для віруючих - відправляння релігійних обрядів, проповіді тощо.

Важливе місце в сукупності методів розслаблення належить музиці, яку спеціально добирають. Водночас добре було б активізувати художню самодіяльність частини.

Широке визнання щодо зняття чи послаблення страху набув метод автогенного тренування, який слугує дієвим засобом психогігієни й профілактики, засобом управління станами людини в екстремальних умовах.

В автогенному тренуванні використовують три головні шляхи впливу на стан нервової системи: повне розслаблення, уява й словесне навіювання.

Також можна використати метод образів, суть якого - у здійсненні психічного впливу на комплекс «підсвідомість-свідомість» людини через формування в них системи образів поведінки в надзвичайній ситуації.

Певні позитивні результати впливу на психіку з метою запобігти виникненню страху дає метод демонстрації.

За допомогою методу психічної концентрації формуються конкретні психологічні установки. Його суттю є утворення відповідних нервових зв´язків у корі головного мозку й підтримування їх у постійному збудженні до початку відповідальної діяльності чи настання очікуваних подій.

Крім цих методів, застосовують низку спеціальних. Серед них важливе місце посідає метод психічних навантажень, суть якого - у створенні відповідних штучних навантажень на психіку людей з метою виявлення їхніх індивідуально-психологічних особливостей, ступеня реактивності психіки, ригідності тощо. Навантаження на психіку досягають за допомогою різних засобів, зокрема звукових, екранних, імітації тощо. Цей метод ефективний для виявлення осіб з різними психічними травмами.

За певних умов можна використовувати парадоксальну інтенцію як психотерапевтичну техніку переборювання страху.

Сутність парадоксальної інтенції (парадоксального наміру) в тому, щоб людина забажала здійснити те, чого вона так боїться. Парадоксальна інтенція - це заміна того наміру, який характеризує патогенний спосіб реагування, на протилежний. Замість уникнення ситуацій страху суб´єкт повинен захотіти зробити те, чого він уникає й боїться.

Застосовуючи цю психотерапевтичну техніку, особистість має не уникати страху і ситуацій, які його зумовлюють, а навпаки, прагнути до цього. Вдаючись до «гумористичного перебільшення» і власного страху, і страху інших людей, можна позбутися його.

Метод системної десенситизації («знечутливлення» до стимулів страху) є одним із найпоширеніших у допомозі людям із вираженим фобічним синдромом.

Окремими складовими методу «знечутливлення» є такі прийоми:

-  розслаблення у формі автогенного тренування Шульца;

-  ієрархічна (поступова) подача ситуацій страху;

- власне десенситизація з уявленням окремих моментів страху в ситуації розслаблення.

Поступова подача ситуацій, які спричинюють страх і розслаблення у формі автогенного тренування, є необхідними компонентами методу. Спочатку людині подають ситуацію, яка частково нагадує їй ту, яка спричинила фобію або невроз страху, (наприклад, можуть демонструвати картинки, фотографії, кінофільми тощо). Поступово їй подають такі ситуації, які дедалі більше схожі на ту, у якій вона відчуває хворобливий страх або тривогу. Це все відбувається в стані релаксації (розслаблення). Отже, людину поступово вводять у ситуацію, яка щоразу більше схожа на ту, що її травмує.

Чіткість уявлень є дуже важливою умовою застосування систематичної десенситизації (ДС). Здатність викликати чіткі уявлення може спрацьовувати і без допоміжних засобів, однак їхня чіткість поліпшується під час автогенного тренування: для кращої чіткості можна скористатися фільмами чи діапозитивами.

Систематична десенситизація спирається на теорію вчення і теорію зумовлення, крім того, насамперед на взаємне пригнічення одних реакцій іншими через їхню несумісність. У цьому разі застосовують розслаблення, несумісне із страхом.

До інших несумісних зі страхом виявів належить злість, яка також може відволікати спрямованість людини чи скеровувати її активність в іншому напрямі (П. Сімонов виявив, що у виникненні обох цих емоцій - страху і злості - беруть участь ті самі центри головного мозку).

Крім зазначених шляхів, методів і способів подолання й переборювання страху людини і в різних надзвичайних ситуаціях використовують також інші.

 В рамках обласного проєкту "Завжди поруч"

   «Стрес і стресостійкість» 

Мета: визначити наскільки людина піддається стресам i як у неї розвинута здатність їм протистояти.

 Вашій увазі пропонується тест, що дозволяє визначити, на­скільки людина піддається стресам і як у неї розвинута здатність їм протистояти. Крім того, тест може надати серйозну допомогу в самодослідженні, відкрити очі на інші, досі невідомі, риси характеру. Тест складається з двадцяти трьох запитань, до кожного з яких пропонується чотири варіанти відповіді. З відповідей необхідно ви­брати тільки один варіант. Причому на запитання бажано відповідати швидко, не задумуючись. Пам'ятайте, що перша реакція — найбільш точна, намагайтеся орієнтуватися саме на неї, якщо маєте намір отримати результати, які максимально відповідають дійсності. Не виключено, що в ряді запитань жоден із запропонованих варіантів відповідей не влаштує вас повною мірою. Якщо у вас виникне така проблема, будь ласка, виберіть із чотирьох зазначених варіантів найбільш близький вам. Для зручності обробки результатів виписуйте на листок номера запитань із літерою обраного варіанта відповіді.

 

Запитання

1.Вважаю, що у мене неприємна робота:

а)дійсно, приємного в ній, м'яко кажучи, мало;

б)не згодний, моя робота мені подобається;

в)буває по-різному, а взагалі, мені все одно;

г)у даний момент у мене немає постійної роботи.

2.Мене періодично турбують головні болі:

а)дійсно, це так;

б)головний біль трапляється так рідко, що про нього і згадувати не варто;

в)не звертав уваги;

г)найчастіше головний біль починається разом із неприємно­стями.

3.Вкажіть свій вік:

а)двадцять дев'ять — тридцять шість;

б)до двадцяти дев'яти;

в)тридцять сім — сорок два;

г)сорок три і більше.

4.Родина:

а)одружений (заміжня), маю одну або дві дитини;

б)скажу просто: я задоволений своїм сімейним життям;

в)гарну справу «браком» не назвуть;

г)одружений (заміжня), маю три дитини і більше (тут же - на даний момент самотній, дітей немає).

5.Найбільшу напругу у мене викликає:

а)брак часу;

б)спілкування з неприємними або скандальними особами;

в)фізична робота;

г)незнайома або малознайома компанія.

6.Відпочивати мені подобається:
а)на самоті;

б)активно;

в)весело;

г)найкраще попрацювати на дачі або провести час у вузькому колі друзів.

7.Моє ставлення до подружніх зрад:

а)досить негативне, але я швидше вибачу, ніж буду все життя докоряти (якщо довідаюся, звичайно);

б)якщо людина щаслива, навряд чи її потягне «на сторону»;

в)якщо дуже хочеться, то можна, головне, щоб друга половина не довідалася;

г)зрада є зрада, таке навряд чи можна вибачити.

8.Зазвичай, я випиваю кожного дня три і більше чашки кави:

а)ні, намагаюся обмежуватися одною чашкою, а взагалі надаю перевагу чаю (або іншому безалкогольному напою);

б)люблю хорошу міцну каву, але зловживаю нею рідко;

в)так, я п'ю багато кави, і чим міцніше, тим краще;

г)кава шкідлива для здоров'я, особисто я її майже не п'ю.

9.Паління:

а)на жаль, палю, але не більше половини пачки на день;

б)ніколи не палив і, думаю, не буду;

в)викурюю одну і більше пачок на день;

г)палив раніше, але довелося покинути.

10.Спілкування з іншими людьми:

а)бажаю спілкуватися з гарними, але зустрічаються різні;

б)зазвичай, мене оточують приємні й цікаві у спілкуванні люди;  

в)потрібна людина — найцікавіший співрозмовник;

г)зазвичай, моє спілкування обмежується старими, добрими знайомими.

11.Ставлення до алкоголю:

а)вживаю досить регулярно;

б)іноді випиваю, але нечасто, і, як правило, що-небудь легке;

в)алкоголь — це добре, особливо коли його достатньо;

г)взагалі не п'ю алкоголю.

12.Припустимо, що хтось у присутності інших людей починає говорити вам образливі речі,  ваші дії:

а)спробую поставити його на місце, а взагалі навіть думати не хочеться про подібну ситуацію;

б)мої дії будуть залежати від того, хто в даному випадку має рацію — я чи він;

в)цей «хтось» у мене так отримає, що більше не захоче говорити;

г)вимагатиму вибачень, нахабність не можна залишати безкар­ною.

13.Із запропонованих варіантів стрес найкраще знімається:
а)сном;

б)сексом;

в)алкоголем;

г)розмовою «по душам», та і то не завжди.

14.Якщо мені трапляється з кимсь посваритися, то я:

а)ще довгий час не можу заспокоїтися, буває, подумки продовжую розмову;

б)«відходжу» досить швидко, хоча неприємне почуття, звичайно, залишається;

в)знаходжуся «на взводі», але, як правило, почуваю себе чудово;

г)декілька годин після сварки почуваю себе засмученим і роздра­тованим.

15.Засинаю я:

а)не одразу, у голові крутяться різні думки, які заважають заснути;

б)зазвичай одразу;

в)коли як;

г)у тиші — відносно швидко.

16.Поговоримо про сновидіння:

а)нерідко сняться важкі, іноді дивні сни, про які довго пам'ятаю;

б)зазвичай, своїх сновидінь не пам'ятаю або сниться щось при­ємне та цікаве;

в)як правило, сновидіння яскраві, із заплутаним сюжетом;

г)іноді сняться кошмари.

17.«Чорні» дні, коли усе йде не так або настрій «гірше не буває», трап­ляються:

а)час від часу;

б)дуже рідко;

в)у мене ледве не кожен день «у смужку»: зараз — чорна, через хвилину — біла полоса;

г)зовсім «чорні» дні трапляються рідко, зате «сірі» — регулярно.

18.Коли одна невдача іде за іншою:

а)буває, опускаються руки;

б)не втрачаю надії, а намагаюся змінити тактику і почати спо­чатку;

в)шукаю винного;

г)скриплю зубами, але зовні прагну зберігати спокій.

19.Чи має чоловік право плакати?

а)іноді - так;

б)якщо людина, слабка - це її біда, а не провина;

в)справжній чоловік завжди виглядає сильним, сльози – для жінок, дітей і невдах;

г)чоловічі сльози дорогого коштують.

20.Ставлення до їжі:

а)харчуюся нерегулярно, іноді всухом'ятку;

б)зазвичай, їм в один і той же час і з апетитом;

в)завжди готовий смачно поїсти;

г)харчуюся в основному регулярно, але нерідко немає апетиту.

21.Моє особисте життя:

а)у інших буває і гірше;

б)я ним задоволений;

в)відрізняється розмаїтістю;

г)в основному, стерпне.

22.Здоров'я:

а)періодично що-небудь болить, але серйозно хворію один-два разів на рік;

б)хворію дуже рідко – немає часуна це, та й не люблю я цього;

в)іноді трапляється застуда або що-небудь схоже, а взагалі я здо­ровий, як бик;

г)є деякі хронічні захворювання, але особливо вони не дошку­ляють.

23.Життя я сприймаю:

а)як нескінченну боротьбу;

б)як захоплюючу подорож;

в)як азартну гру;

г)швидше, як реальність, яку зобов'язаний прийняти.

 

Обробка результатів. За кожну відповідь під літерою «а» нараховується по 4 бали, за відповіді під літерою «б» — по 1 балу. Відповіді під літерою «в» оціню­ються у 2 бали кожна, відповіді під літерою «г» — у 5 балів. Додайте отримані результати.

 

Від 23 до 33 балів. Це найсприятливіший результат. Стресовий стан вам, звичайно, ж знайомий, але він вас мобілізує, стимулює. Ви активні, діяльні, енергійні, цілеспрямовані, умієте виявляти наполегливість. Щоправда, періодично в тій чи іншій справі ви заходите в глухий кут. Але не помиляється, як відомо, лише той, хто нічого не робить. Однак труднощі, невдачі здатні вас засмутити, але не дезорганізувати. Врешті-решт стреси тільки стимулюють вас, надихають на пошуки нових рішень і... загартовують ще більше.

Вірогідно, у вас домінує сангвінічний тип темпераменту. Складно сказати, наскільки гармонійно розвинута ваша особистість у цілому (можливості даного тесту на це не поширюються), але при­рода подарувала вам чудовий «біологічний фундамент». Ви – сильні духом, емоційно стійкі. У вас міцна нервова система, що дозволяє виявляти психологічну гнучкість і, разом з тим, не втрачати цілісність власного «Я».

Рекомендації. Ви достатньо уважні і чутливі до оточуючих, але часом виявляєте деяку черствість. Пам'ятайте, що об­ставини, які здаються вам цілком здоланими, інший сприймає як непосильний вантаж. Будьте великодушні та сміливо беріть на себе частину «вантажу», вас це лише зміцнить, а для ближнього стане безцінною й необхідною підтримкою.

Від 34 до 50 балів. У вас хороша стресостійкість. Мабуть, у вас домінує сангвініко-холеричний тип темпераменту, який з народження забезпечує вам ґрунтовний запас душевних сил і здоров'я. Але він же, поряд із деякими іншими якостями, як, наприклад, незначно завищена самооцінка, схильність до авантюр і пригод, нерідко стає джерелом неприємностей і для вас, і для оточуючих. Інши­ми словами, часом ви самі створюєте проблеми, які потім самі ж героїчно долаєте.

Висока потреба в руховій активності нерідко стає для вас пе­решкодою у якійсь справі, заважає виявити посидючість, коли це необхідно, сконцентрувати увагу. Монотонна, одноманітна діяльність у певний момент підштовхує до необдуманих вчинків. Часом ви буваєте дратівливим, можете легко розлютитись. Заради справедливості відзначимо, що вже в наступну хвилину ви знову випромінюєте привітність, оптимізм. На жаль, часто у вас покращується настрій тільки після того, як «випустите пару», тобто зірвете на комусь злість. Перераховані вла­стивості негативно впливають на ваші взаємини з оточуючими, стають для людей джерелом стресу.

Рекомендації. Найбільше вам підходить діяльність, яка дозволяє спілкуватися з широким колом людей, рухатися, переключатися з од­ного виду роботи на інший. Варто більше уваги приділяти розвитку самоконтролю, вчитися стримувати і «гасити» свої емоції, щоб не нашкодити іншим. Також не завадить розвинути в собі здат­ність до співпереживання або, принаймні, уважнішого ставлення до людей.

Вирішуючи практичні питання, не кваптеся. Невгамовне прагнення швидше покінчити з проблемною ситуацією підштовхує вас до дій, що спочатку здаються блискучою комбінацією, а насправді ведуть не до перемоги, а до загострення старої проблеми чи появи нової.

Від 51 до 80 балів. Ваша стресостійкість у повному порядку. Ви готові за будь-якої нагоди скаржитися на труднощі, голосно викрикуючи при цьому: «А кому зараз легко!». У гіршому випадку пролунає фраза на зразок: «Як мені все це набридло!». Насправді ж саме таке життя вам до душі. Вам подобається долати бар'єр за бар'єром, «гонки з перешкодами і поперед усіх» — ось ваше таємне кредо. Вам важливо, щоб про всі ваші маленькі й великі перемоги знало якомога більше людей. А про невдачі ви волієте помовчувати, щоб не звучало імя переможця, що так неприємно вашому самолюбству.

Дійсно, ви крокуєте по життю легко: з однаковим азартом піднімаєтеся на вершину, летите у прірву, підкорюєте чергову висоту. Але так само, з легким серцем, ви можете йти і по головах ближніх. Часом ви буваєте нестерпним, вимагаєте від оточуючих повної самовіддачі щодо вас, не вважаючи за потрібне давати щось у відповідь. Ви досить егоїстичний, буваєте жорстоким, щиро вважаєте, що оточуючі повинні поважати і любити вас вже тільки за те, що ви існуєте. Щастя - поняття для вас винятково суб'єктивне. Якщо іншому добре, вас негайно починає гризти сумнів; зате коли вам добре, інші, на вашу думку, зобов'язані ляскати в долоні, кричати «Браво!» і заздрити, заздрити, заздрити...

Авантюрність, азартність, потреба в гострих відчуттях не дають вам спокою (і не тільки вам). Повноту життя ви відчуваєте головним чином тоді, коли кудись рухаєтеся, причому, куди саме виведе  дорога, для вас не так важливо. Розпочату справу вам часто легше кинути, ніж довести до завершення. Тому часто при усьому вашому ентузіазмі нічого результативного створити вам так і не вдається.

Рекомендації. Можливо, будь-які рекомендації ви зустрінете в багнети. Але радимо спробувати, хоча б для різноманітності, зменшити свою активність, зупинитися і озирнутися — можливо, ви відкриєте багато нового в собі та у навколишньому світі. Крім того, вам рекомендується регулярне, інтенсивне (сили у вашому випадку відновляться швидко) фізичне навантаження. Це може бути тренажерний зал, басейн, танці, що частково дасть можливість вийти «лихій» енергії. А помірні фізичні навантаження ефективно сприяють вихованню терпіння, цілеспрямованості.

Невелике застереження! Можливо, якості, описані раніше, не притаманні вам настільки, щоб ви­значати вашу поведінку, а виявляються лише час від часу. Що ж, у вас є чудовий шанс не давати їм розвиватися і надалі. Пам'ятайте: про об'єктивну оцінку власної особистості або особливостей характеру іншої людини можна говорити лише за наявності розвинутого критичного мислення. Саме над цим працюйте у першу чергу.

Від 81 до 95 балів. Зверніть пильну увагу на своє життя. У першу чергу це стосується вашого світосприйняття. Ви живете у стані постійного стресу, принаймні останній час. Більше того, поступово ви схиляєтеся до думки, що такі умови життя можна вважати нормою, бо так уже склалося і немає навіть натяку на якісь зміни. Іншими словами: «Кожному призначено нести свій хрест, цей — мій».

Таке сприйняття дійсності склалося через притаманне вам почуття уявної провини, надмірний альтруїзм, недостатню впевненість у собі тощо.

У вас можна легко викликати почуття жалю, чим деякі ото­чуючі часто і з задоволенням користуються. Додайте ще прагнення піклуватися про інших, навіть якщо це завдає серйозної шкоди вашо­му власному благополуччю, невміння відмовити. У результаті ви отримаєте важкий вантаж, який періодично беретеся нести, але він раз у раз виявляється для вас непосильним.

А ще вам властиве дещо гіпертрофоване почуття відповідальності. У сполученні з побоюванням прийняти неправильне рішення, яке не задовольнить чиїсь (чи ваші власні) вимоги, це стає обтяжливим тягарем, а часто навіть серйозним стрес-фактором.

Можливо, ви відповідали на питання не зовсім щиро. Але навіть у цьому випадку основним дже­релом стресу для вас залишається власне суб’єктивне сприйняття багатьох ситуацій як глибоко проблемних.

Рекомендації. Спочатку проведіть ретельний самоаналіз і випишіть якості, яких вам бракує. Як слід попрацюйте над ними. Пам'ятайте: 1) Час, коли вся увага людини зосере­джена на власній персоні, вже сам по собі розглядається як терапевтичний і такий, що може принести чимало задоволення; 2) Для того щоб проблема зникла, буває достатньо розуміння справжньої причини її виникнення. Частіше посміхайтеся і смійтеся від душі. Посмішка – джерело хорошого настрою, ясності й сили духу.

Спробуйте інакше поглянути на ситуації або людей, які викликають у вас напругу або дискомфорт. Буквально в усьо­му: в події, ситуації, людині можна знайти щось позитивне. Навіть нещастя мають позитивну сторону, адже можуть стати могутнім стимулом діяльності, зробити людину кращою, мудрішою, досвідченішою.

Звертайте більше уваги на своє здоров'я. Не виключено, що воно цілком залежить від ваших неусвідомлених побоювань стикнутися із ситуаціями, пов'язаними із серйозною відповідальністю, неприємними переживаннями, психічним або інтелектуальним навантаженням.

Від 96 балів і вище. Стресовий стан вже давно став для вас звичним. На жаль, звичка не рятує від руйнівного впливу напруги, яка накопичилася. Прислухайтеся до своїх відчуттів, спро­буйте простежити зміни, що відбулися з вами за останні кілька міся­ців (а швидше за все – років). Спробуйте відверто відповісти на декілька додаткових запитань:

-     буркотлива дратівливість та нарікання стали вашими постійними супутниками?

-     значну частину часу у вас спостерігається поганий настрій?

-     у вас з'явилася млявість, апатичність?

-     сьогодення вас не радує, а в майбутнє ви дивитеся з песимізмом?

-     будь-яка дрібниця здатна викликати спалах негативних пережи­вань?

Якщо на всі, або майже на всі запитання ви відповіли «так», «можливо», «швидше так, ніж ні», не виключено, що йдеться про серйозні наслідки стресу.

Основна ваша проблема полягає в тому, що ви висуваєте занадто великі вимоги як до людей, так і до себе, надто болісно сприймаєте навколишню дійсність, суворо критикуєте недоліки, помилки і, разом з тим, применшуєте позитивне значення досягнень.

Можливо, у вашому випадку спрацював «ефект обманутих очікувань». Спробуйте знизити планку, до якої намагаєтеся дотягтися. Ідеали людині необхідні як орієнтир, але оцінювати все, що відбуваєть­ся за надвисокими оцінками означає прирікати себе та інших на поразку. Ви нагадуєте людину, всі думки і надії якої спрямовані у далечину. А радість сьогоднішнього дня не помічається і життя залишається «за кадром».

Не станемо переконувати вас утому, що життя прекрасне, але... роблячи ставку на «велике» (якщо робота, то неодмінно успішна кар'єра; якщо родина, то щоб усе йшло гладенько; якщо друзі, то щоб життя віддати за вас готові), ви не по­мічаєте милих серцю дрібниць, з яких, власне, і складається життя.

Якщо набрана вами кількість балів виявилася на межі, не зайвим буде прочитати характеристики, що межують з описом вашого типу особистості.

Наприклад: загальна кількість балів виявилося в межах 75—80. У цьому випадку йдеться про змішаний тип, для якого частково справедливим є опис результатів з набраними 81–95 балами.