ВПРАВА "БЕЗЛЮДНИЙ ОСТРІВ"

Спрямована на створення впевненості у своїх силах і ситуації успіху у дитини. Крім того, дуже добре можна простежити характер взаємин дитини з соціумом, побачити як малеча сприймає світ! Вправу можна проводити як колективно так і індивідуально з психологом.

Для заняття потрібно аркуш формату А3. В центрі малюється круглий або овальний острів, а навколо нього діти малюють хвилі. Хвилі можуть бути величезні або маленькі, характер їх теж може бути різним: спокійні, штормові, з білими баранчиками.

Потім ведучий пропонує дітям створити на острові такі умови, при яких можна було б вижити. Дітям необхідно придумати і намалювати: житло, їжу та способи її добування, воду, захист від нападу і т.д. Також дітям необхідно намалювати географічну карту острова: гори, пляжі, джерела води (можливо, корисних копалин – діти дуже люблять малювати поклади золота і алмазів), вулкани, ліси і т.д.

Психолог може брати участь у процесі облаштування острова, ставлячи питання: «А якщо скінчиться їжа? А раптом піде дощ? А як ви будете будувати човен? »

Якщо на острові виявляться хижі тварини або агресивні аборигени, діти повинні продумати, як вони будуть захищати себе і свої припаси, чи будуть вони самі нападати або будуть готуватися і чекати нападу.

«Безлюдний острів» – це наочний приклад взаємин дітей у соціумі, під час заняття можливо простежити характер поведінки кожної дитини окремо (слухаючи її пропозиції) і колективу в цілому (бачачи кінцевий результат).

 

Впорядкування думок: чекліст для вчителя

Психологиня Джудіт Бек у своїй книзі «Когнітивно-поведінкова терапія» пояснює, що у переважній більшості випадків між подією та емоцією у нас в голові виникає певна думка. Хоча часто ми можемо її навіть не вловити. Наприклад, вас попросили провести семінар для колег, і вам раптово стало лячно. Ви можете це одразу пояснити як «я боюсь проводити семінар». Але якщо взяти паузу і відмотати назад, то ви б помітили, наприклад, думку «я боюсь, що колеги не сприймуть мене серйозно, бо у мене мало досвіду». І вже з цією думкою варто працювати.

Протягом дня у нас виникає безліч думок, і більшість із них — автоматичні. Це наче потік, що пролітає десь на фоні всього усвідомленого. Ці думки можуть бути різного емоційного забарвлення, але у стресових ситуаціях вони переважно негативні.

Джудіт Бек пояснює, що автоматичні думки зазвичай дуже короткі. Тому ми часто усвідомлюємо викликані ними емоції, а не самі думки. Але вони можуть негативно впливати на наш стан, викликати тривогу, роздратування чи паніку. Тому важливо «відловлювати» негативні автоматичні думки. Ось як це зробити:

Уявіть, ви перебуваєте з класом в укритті під час повітряної тривоги. Одна дитина почала панікувати та не може заспокоїтись. Ви схвильовані, і у вас промайнула думка «я нічого не можу вдіяти». Від цього ви могли відчути сильне розчарування та розгубленість.

У цей момент важливо «вихопити» думку з потоку та проаналізувати її.                          Запитайте себе:                                                                                                                                              - чи справді ви зовсім нічого не можете вдіяти?

-            на що конкретно у цій ситуації ви можете вплинути?

-            які ще варіанти заспокоїти дитину можна спробувати?

Тоді у вас почнуть з’являтися ідеї. Наприклад, ви згадаєте практику заспокоєння, якою ще не скористалися. Або попросите поради у колег, які вже мали успішний досвід справлятися з такими ситуаціями раніше.

Найбільша помилка — повірити у власну негативну думку. Зараз ми щодня намагаємося фільтрувати новини, перевіряти інформацію на правдивість. Так само варто і перевіряти власні думки. Адже не завжди те, що виникає у нашій свідомості, є істиною.

Важливо викорінювати негативні думки, адже вони, наче бур’ян, займають місце у голові. Натомість там можуть з’являтися нові ідеї та позитивні переконання.

Навчіться відмовляти, коли не можете допомогти. Часто ці навички ми інтерпретуємо як власну слабкість. Беремося за завдання, що виходить далеко за межі робочого часу. Не розповідаємо про труднощі колегам, щоб не видатися некомпетентними. Все це забирає час на відпочинок і повноцінний сон, викликає стрес і тривогу. А це своєю чергою погіршує психічний стан і знижує продуктивність.

 

АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНА ВПРАВА “ШЛЯХ ДО МЕТИ”

“У мене не виходить,” – часто кажуть діти і відступають перед труднощами. Дійсно, багато дітей (та й дорослі) швидко здаються і сильно засмучуються, коли у них щось не виходить.

Як же виховати таку якість, як цілеспрямованість, волю до перемоги, віру в успіх?
Для початку можна просто поспівчувати: “Так, на початку дійсно буває дуже важко” або “Іноді, коли довго не виходить, то починає здаватися, що взагалі ніколи не вийде”.

А ще можна провести арт-терапевтичну вправу “Шлях до мети”

Завдання: намалюй (зліпи, побудуй) шлях до мети для свого героя з безліччю перешкод.

Героєм може бути сама дитина, інша людина або казковий персонаж. У героя обов’язково повинна бути мета – навіщо він долає всі ці труднощі (скарби, будинок, друг)? Шлях героя зазвичай пролягає через весь лист, і чим більше ви намалюєте перешкод – тим краще!

Коли малюнок закінчено, важливо обговорити кожну перешкоду: як саме герой зможе її подолати.
Важливо, щоб герой сам долав їх (ліз, стрибав, плив, бився) і не користувався казковими способами начебто чарівної палички або шапки-невидимки.

Добре, якщо ви зможете придумати 2-3 способи подолання кожної перешкоди, дорослий може пропонувати свої варіанти. Але остаточне рішення залишається за дитиною. І, звичайно, добре б намалювати прямо на цьому малюнку, як герой долає всі перешкоди!

 

 Другий відеоролик «Як стрес впливає на навчання дитини?» пояснює фізіологію стресу у дітей та його вплив на навчання, які гормони де створюються, та на що впливають. 

Третій відеоролик «Як дорослим подбати про себе?» команда проєкту наповнила практичними рекомендаціями та вправами з боротьби зі стресом саме для дорослих.  

 Програма "Безпечний простір" запускає інформаційну кампанію про способи подолання стресу у дітей та дорослих. Фахівці програми психосоціальної підтримки «Безпечний простір», ГО «Слова допомагають» та Центру психічного здоровʼя Києво-Могилянської академії розробили серію коротких анімаційних відеороликів, щоб пояснити, як працює стрес та як підтримувати дітей зберігаючи власний ресурс.
 
Війна значно погіршила психоемоційний стан дітей та підлітків в Україні, збільшилась кількість звернень щодо психологічної підтримки. Вчителі та батьки щодня стикаються з проявами стресу у дітей, вони мають постійно підтримувати їх, дбаючи про власні ресурси.
 Перший відеоролик «Як підтримати дітей під час війни?»  розповідає батькам, опікунам та вчителям про дієві способи допомогти дітям в опануванні стресу.

 Березень - місяць інтелектуальних ігор.

 МИ РОЗПОЧИНАЄМО!

Інтелектуальна гра 

 ПРОФЕСІЇ МАЙБУТНЬОГО