До Дня Ментального здоров'я....

МЕТАМОРФОЗИ,   АБО  ДАВАЙТЕ  МИ   УЯВИМО,  ЩО …

Метаморфоз, метеморфоза  (від грец.- перетворення) -  перетворення   однієї  форми в іншу, видозмінення чогось.

         Кожний з нас не відмовляє собі у праві помріяти, уявити себе кимось, або  там, де хотілось би бути…  І ким ми тільки не буваємо: хтось стає чарівником, який може здійснити будь-яке бажання; хтось – уявляє себе вченою і дуже розумною людиною; інші - мріють розбагатіти, ще хтось – об’їхати всю земну кулю…Хто про що…! У кого ми тільки не перетворюємось в наших думках! У наших мріях відсутні  умовності, немає меж фантазіям… Іноді - деякі стають дійсністю, але  більшість…- залишається десь там – за мрійливим горизонтом. 

          А діти! Світ їх фантазій настільки  багатогранний та різнобарвний! Дайте їм можливість помріяти, перетворитись в бажане чи небажане – і всі їх думки про себе, оточуючих, навколишній світ повністю відкриються перед вами, як безцінна інформація ,  яку вони, можливо, ніколи і не проговорили б,не поділились   справжніми  бажаннями  і вподобанням.

         Але ким би ми не уявляли себе у своїх мріях – тією ж залишається наша сутність. Залишаються  наші особистісні риси, характерологічні  особливості, сприйняття  дійсності й світогляд, ціннісні орієнтації.                                                         

         Пропоную вашій увазі деякі вправи, які можна  використовувати не тільки на тренінгах по розвитку уяви, а й як вправи при вивченні особистості дитини, які насправді несуть  в собі великий обсяг інформації про тих, хто їх  виконує.

ВПРАВА «Як би я був/була/мушлею… »

Інструкція: Уявіть себе мушлею  й  опишіть, що б тоді відбувалось.

 Відповіді настільки різні, а деякі ,іноді, навіть дивують, але все з них стає зрозумілим про потреби й настрої наших дітей.

Наприклад,варіанти відповідей  учнів  5 класу: 

-   плавала морями й океанами, пізнавала світ;

-  жив би у тихому, гарному морі;

-   подорожувала;

-   шуміла як море, коли мене прикладали б до вуха;

-   з мене зробили б сувенір й поставили на видне місце;

-   мене б збирали відпочиваючі та забирали до себе до дому;

-   виконував би по три бажання тому, хто мене знайшов;

-   раділа життю й дружила б з іншими мушлями та рибками у морі;

-   грався би з іншими мушлями;

-   лежала б на дні моря;                       

-   весь час була б на пляжі;

-   причепився до рибини – нехай мене катає;

-   була б королевою моря;

-   лежала б на березі й воняла;

-   жив би в морі в домі з коралів;

-   не розмовляв і не ходив би до школи;

-  кожного дня лежав на сонці й відпочивав би взимку, і влітку;

-   завжди мовчав би.

Відповіді старшокласників дуже відрізняються від  думок п’ятикласників, тут частіше  додаються наступні :

-        уплив і не вертався б;

-        я б не знала таких проблем, які є в нашому світі, мушлею бути простіше  чим людиною;

-        я б була особливою мушлею, не схожою на інших, мала б свою форму, розміри, кольори - кольори веселки;

-        знайшла б місце, де мені затишно;

-        не ходив до школи, не робив домашнє завдання і кайфував би своїм життям;

-        мала б нести в собі всю інформацію про своє походження;

-        нічого б не було;

-        побачила, зрозуміла, дізналась про чарівний загадковий підводний світ океану;

-        заховався б під мул;

-        мене б ніхто не знайшов;

-        очі б мої нікого не бачили;

-        не треба було б робити уроки, на мене ніхто не кричав;

-        по боку школу;

-        мене б ніхто не чіпав;

-        лежала на затишному піску під теплим сонечком, мала безтурботне життя, спілкувалась із жителями морського дна;

-        ні про що не думав;

-        я би нікого не чіпала й від мене ніхто нічого не хотів;

-         по мені б топтались й поламали б мене.

Що це? Велике навантаження чи підлітковий перехідний вік викликає у старшокласників такі нерадісні думки? Чому таке обурення на оточуючий світ й спроба забігти «за очі»? Звідкіля така тривожність та напружений стан?          І якщо у дітей 5 класу в окремих випадках зустрічаються такі відповіді, то у старшокласників – дуже часто.

От тут і постають основні завдання  психологічної корекції по роботі

 з тривожними дітьми:      

      1.   Визначити особистісні причини надмірної тривожності.

2.    Сформувати у дитини впевненість у своїх силах перемогти свої страхи.

3.    Організувати ігрову діяльність, у якій можна моделювати страхи і тренуватися в їх  подоланні.

4.    Активізувати ті ресурси, які необхідні дитині для успішного подолання своїх  страхів.

5.    Допомогти батькам знайти психологічно правильні способи реагування на страхи своєї дитини.

з  агресивними дітьми:

1.    Визначити основні причини агресивної поведінки дитини.

2.    Розробити такі ігри, у яких дитина зможе не просто виявити свій  гнів, а експериментувати з  формами  його прояву.

3.    Допомогти дитині через гру навчитися розуміти свої та чужі негативні переживання.

4.    Разом із батьками знайти можливість оптимізації виховного впливу на дитину в сім’ї.

 

 

Із знервованими дітьми:

1.     У процесі психологічного аналізу гри дитини визначити основні зони її емоційного напруження: чого вона боїться, чого уникає.

2.    Створити ігрові умови для того, щоб  дитина  сама усвідомила й висловила свої переживання.

3.    Якщо причиною негативного емоційного стану стала якась психотравмуюча ситуація, її необхідно поступово відтворити і знову пережити, але із залученням усіх необхідних психологічних ресурсів.

4.    Якщо причиною нервового виснаження дитини є її почуття невідповідності «ідеалу», то психологічна допомога включатиме формування впевненості у своїх можливостях і вміння спокійного сприймання.

5.    Для кожної дитини підбирається індивідуально-оптимальний

спосіб психоемоційної розрядки, опанувавши який, вона зможе самостійно знімати надмірне психологічне  напруження в разі необхідності.

До речі, під час виконання вправ по перетворюванню  можна запропонувати уявити себе, наприклад,  зірочкою. По відповідях стає зрозумілим, хто намагається «світити всім»,а  хто розуміє поняття «зірка» асоціюючи його лише із зіркою кіно або естради:

-        Я була б найгарнішою зіркою у всесвіті;

-        Мене б подарували коханій людині;

-        Я б краще всіх співала на сцені;

-        Я б всіх осяяла своїм промінням;

-        У мене брали б автограф;

-        Я б світила коли темно;

-        Мене б впізнавали на вулиці;

-        В мене б закохувались;

-        Всі зірки неба були б моїми друзями;

-        Я б була складовою частинкою великого яскравого сузір’я;

-        Всі задирали голови й дивились на мене  вночі;

-         Були б фанати;

-        Мене б назвали чиїмось красивим іменем;

-        Я б зрозумів, що ж відбувається в космосі;

-        Я б товаришувала із сонцем;

-        В мене б було багато грошей і я б купив собі будинок та машину.

  І таких варіантів уявлень – безліч: квітка, дощ, сонце, поросятко,учитель, друг  та ін.  

              Наступна вправа, на перший погляд, здається зовсім несерйозною, а розважального характеру, але вона надасть змогу  визначити ставлення дитини до оточуючих, та зрозуміти кого вона для себе виділяє як значущих.

ВПРАВА «ПОЦІЛУНОК З ПРИВІТОМ»

Інструкція: Всі ви знаєте, що по радіо передають передачу «Поцілунок з привітом», де всі бажаючі можуть передати привіт кому завгодно. Уявіть, що вам надали змогу на 30 секунд вийти в прямий ефір й передати привіт. Кому ви його адресуєте? Чи можливо ви щось повідаєте світові?

По відповідям яскраво видно які  ціннісні орієнтації у  дитини, яке  оточення є для неї оптимальним, кому вона надає перевагу, хто є для неї авторитетом:

-        Денис – зе бест !(про себе)

-        я - каратист! Бійся мене!

-        дайте грошей!

-        мені погано…

-        в мене брат- просто клас!

-        Свєта й Маня – найкращі!

-        мамця, папця, я вас люблю!

-        Іванови – краще всіх !

-        Передаю привіт мамі, тату, сестрі Олі, бабусі Нюсі та дідусю Паші, бабусі й дідусю, що живуть в Черкасах ,своїй хресній та її сину Олегу,хресному  та його родині , і т.д.

-        8 клас – рулить!

-        наша школа – перша!

-        в нашому місті вас чекає затишок;

-        світ ! – привіт !

-        всім – цьом !

-        життя – чудове !

-        люди, давайте жити дружно!

-        навкруги - політичні ігри;

-        Гр-р-р-р (рухлива імітація залякування : руки з кігтями вгору).

Це перші слова, які прийшли дітям на думку, тобто - це їх думки. За одні – радієш, інші –насторожують, треті – лякають.

         Мабуть, частіше треба надавати нашим нащадкам змогу «вилити» все те, що знаходиться в їх світлих голівоньках, для того, щоб попередити небажане, прийти на допомогу у скрутній  ситуації, направити на правильний шлях для досягнення своєї мети і просто, щоб ЗНАТИ, про що ж вони думають, наші діти!?   І це безперечно  надасть можливість педагогам та  психологам передбачити й попередити не тільки деякі вчинки ,а й наслідки, до яких вони можуть призвести.