В рамках Акції "16 днів проти насилля"...
Безумовно, СНІД – це трагедія для всієї людської спільноти. У суспільстві ми
повинні з особливим співчуттям і підтримкою ставитися до людей з ВІЛ, адже
найчастіше вони відчувають себе самотніми у боротьбі зі страшною недугою.
Сьогодні вже немає людини, яка б не чула
про ВІЛ, СНІД. Багато людей в Україні вважають себе обізнаними з цього питання.
Проте більшість молодих людей вважають, що ця проблема – це щось далеке, що
вона їх не стосується і не буде стосуватися в майбутньому. Факти доводять
протилежне – кожного року фіксують все більше випадків захворювань на СНІД.
Незважаючи
на успіхи медицини, ВІЛ/СНІД все ще залишається невиліковною хворобою.
Всім нам давно відомо, що 1 грудня – Всесвітній день боротьби із ВІЛ/СНІДом. У цей день величезна кількість людей на всій планеті приколюють до одягу червону стрічку. Як символ усвідомлення важливості проблеми СНІДу. Як символ протесту проти дискримінації у відношенні до ВІЛ-позитивних людей. Як символ надії на те, що людство обов’язково переможе цю хворобу.
Ця стрічка, як символ боротьби зі СНІДом,
була задумана весною 1991 року. ЇЇ ідея належить художнику Франку Муру, який
помер від СНІДу у 2002 році. Пропоную і нам сьогодні одягнути червону стрічку
та підтримати тих, хто бореться з цією хворобою. (Психолог роздає маленькі червоні стрічки. Які учні кріплять на одяг)
Давайте
дізнаємося коротку історію виявлення цієї
хвороби.
У 1976 році в США, де порівняно добре розвинута медицина, уважні лікарі
виявили доти не відому хворобу. Без видимої на той час причини хворі втрачали
природний захист проти мікробів - імунітет. Мікроби, які відносно мирно
співіснують на здоровому тілі, буквально підточували цих хворих. Ніякі
антибіотики не допомагали.
Перші виявлені
хворі дещо відрізнялися своєю поведінкою: вони були
гомосексуалами та кололи в вену наркотики. Тож спершу вирішили, що
ці нещасні догралися - їх Бог покарав, та й заспокоїлися горді чистотою власної
моралі.
Однак пізніше виявили нову
хворобу в людей, яким переливали кров (із різних причин). У них також
з’являлось нездужання, набрякали лімфатичні вузли на шиї, під руками, в паху,
утворювалися виразки в роті. Трималась підвищена температура. Надмірно потіли
навіть від найменшого зусилля, особливо вночі. Хвороба могла на деякий час
відступити, але невдовзі починались різні інфекційні ускладнення: тривалий
розлад кишечника, запалення внутрішніх органів. Особливо несприятливо
протікали простудні хвороби верхніх дихальних шляхів, швидко починалось
запалення легень. Хворі катастрофічно втрачали вагу. Досить часто на шкірі ніг
та в інших місцях розвивались специфічні червонувато-сині пухлини – саркома
Капоші. І ніяке лікування не допомагало.
Допитливі вчені під
керівництвом Галло та Монтаньє в крові хворих виявили антитіла проти невідомого
інфекційного збудника. Незабаром під електронним мікроскопом (який
збільшує, образно кажучи, сантиметр до кілометра) розгледіли вірус, який
має прямо-таки жахливі властивості. З кров’яної клітини, яка в нормі вбиває
мікроби (лімфоцит), цей вірус робить потвору, що розмножує такі ж
віруси за зразком свого вбивці. Новонароджені віруси швидко знищують усі
захисні клітини. Кров нікому рятувати від мікробів. Це і є імунодефіцит – найстрашніший з усіх дефіцитів.
Для
прикладу, деякі відомі особистості, які померли від СНІДу.
Фредді
Мерк’юрі, британський співак,
автор пісень і музичний
продюсер, відомий передусім як вокаліст та клавішник рок-гурту Queen.
Айзек
Азімов, американський письменник-фантаст. За
його твором «Я, робот» був знятий однойменний фільм з Уіллом Смітом.
Володар численних нагород і премій заразився ВІЛ в 1983 році через донорську
кров при операції на серці. Азімов помер в 1992 році від ниркової та серцевої
недостатності, які розвинулися із-за ускладнень СНІДу.
Американський
репер Ерік Райт, більше відомий як Eazy-E, 24
лютого 1995 року був доставлений в одну з лікарень Лос-Анджелеса з підозрою на
астму. Але подальші аналізи показали, що у репера запущена стадія Сніду. 16
березня він публічно оголосив про свою недугу. Eazy-E помер 26 березня, так і
не закінчивши свій останній альбом, який, втім, був виданий через рік після
його смерті.
Джиа
Каранджи була однією з перших у світі
супермоделей. Ще з самого дитинства вона знала: модельний бізнес – це її
покликання. Але з приходом слави і грошей дівчина зажила клубним життям.
Улюбленим місцем відпочинку був
легендарний клуб Студія 54. Каранджі починала з кокаїну, а потім перейшла на
героїн. Практично всі зароблені гроші вона почала витрачати на наркотики. У
1986 їй поставили невтішний діагноз, коли вона потрапила в лікарню з підозрою
на пневмонію. Із-за хвороби і багаторічного вживання наркотиків вона почала
фактично розкладатися ще за життя і померла 18 листопада 1986 року. Її поховали
в закритій труні.
Як бачите від СНІДу не рятує слава, визнання, талант і
гроші. Рятує лише свідоме і відповідальне ставлення до свого здоров’я.
Бережіть себе для тих, кого ви кохаєте!
І запам’ятайте: найкраща профілактика від СНІДу – це голова на плечах.
Заражаються – по-різному, а помирають – однаково! Задумайтесь над цим! Зробіть
правильний вибір!
Немає коментарів:
Дописати коментар