Рекомендації щодо попередження та протидії насильству в сім’ї
Вчителю необхідно пам’ятати

 Жоден сигнал щодо насильства в сім’ї не можна сприймати легковажно,навіть якщо він надходить від дитини..

 Кожне втручання має індивідуальний характер. Ні в якому разі неможна переносити на конкретний випадок висновки, зроблені вами або вашимиколегами у схожій, на вашу думку, ситуації сімейного насильства.

  При спілкуванні з постраждалими необхідно враховувати, що дітиперебувають зазвичай у стані сильного емоційного збудження (або пригніченості) внаслідок пережитої загрози та психічного перенапруження.

 Спосіб ведення розмови має сприяти заспокоєнню та підтримці
постраждалих.

 Дитина зазвичай не здатна оцінити ситуацію і рідко називає пережитесаме насильством.

  Кривдник дуже часто видає себе за спокійну, врівноважену людину, якане розуміє, чого від неї хоче вчитель. Зовнішньо це виглядає досить вигідно.

  Винуватець часто покладає відповідальність за скоєне на жертву,мовляв, сама напросилася, довго дошкуляла йому, і він (вона) в якийсь моментпросто втратив контроль, не стримався

(-лась).

 Винуватець обіцяє зробити все, що тільки побажають члени сім’ї ташкільні фахівці, аби тільки останні відмовилися від втручання. 

Рекомендації учням 

Ø Якщо ти знаєш або здогадуєшся, що твій друг став жертвою жорстокогоповодження, умов його про все розповісти кому-небудь з дорослих.

Ø Якщо жтвій друг піддається жорстокому зверненню, проте довіритися доросломувідмовляється, це можеш за нього зробити ти.

Ø    Піди до дорослого, якомудовіряєш, і розкажи все, що тобі про твого друга відомо.

Ø   Ти маєш рацію, видавати секрети друга нелегко. Твій друг може розсердитися,якщо дізнається, що ти його видав, зловжив його довірою. адже у разірозголосу батькам твого друга може не поздоровитися.

Ø   Якщо ти турбуєшся, що заподієш своєму другу шкоду, видавши його секрет,май на увазі: жорстоке поводження, жертвою якого він регулярно стає,заподіює йому шкоду набагато більшу. Від травм, що постійно наносяться,підлітки несуть тяжку утрату, не тільки фізичну, але і моральну, і, непобачивши іншого виходу, намагаються піти з життя. Багатьом з них, на жаль,це вдається.

Рекомендації для учнів та їх однолітків 

v Твої права в сім’ї в нашій державі захищають Сімейний кодекс Українита Цивільний кодекс України;

v Будь поінформованим та нагадуй батькам про існування твоїх прав(права дитини є такими ж як і права дорослих, які є закріпленими в ІІрозділі Конституції України);

v Намагайся завжди шукати порозуміння з батьками;

v Не соромся звертатися за допомогою до кваліфікованих спеціалістів,вчителів, психологів, працівників прокуратури, кримінальної міліції усправах неповнолітніх;

v З 14 років ти маєш право особисто звернутися в суд щодо порушень твоїх прав батьками.